Міжнародний Центр Батьківства

Характеристика відповідального батька

Яким є відповідальний батько

Фізичне, емоційне та духовне залучення батька в житті дитини – це окремий феномен, який досліджується з початку 20 століття.

Коли батька немає поруч

Питання відповідального батьківства є комплексним, адже воно перебуває на перехресті психології, демографії, соціології та економіки. Сьогодні в українському суспільстві все частіше говорять про наявність кризи чоловічої статі в її демографічному та репродуктивному аспектах, що виявляє кризу чоловічого батьківства, яка визначається втратою моделі доброго, відповідального батька. По статистиці, в Україні кожна третя дитина виховується в реструктурованій сім’ї (з рідною матір’ю та вітчимом) [1] і 16% дітей проживають в неповних сім’ях у складі мама і дитина [2]. А це в свою чергу говорить, що половина дітей в українському суспільстві не мають належного взірця того, що означає бути відповідальним батьком та психологічно недоотримують любові та уваги з боку рідного батька.

І. Руденко у своїй роботі «Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку» доводить наступне: «Встановлено, що більшість молодших школярів (61,67%) після розлучення проживають з однією дорослою особою у родині (матір’ю), решта – від двох дорослих осіб (родичі за материнською лінією). У складі більшості неповних родин (75%) відсутні близькі родичі чоловічої статі, які могли б заміщувати або виконувати роль батька. Тому такі діти не мають можливості спостерігати статеворольові взаємодії чоловіка і жінки у сімейних стосунках. Частина молодших школярів із неповних родин підтримують стосунки з батьком (50%) та родичами за батьківською лінією (бабуся, дідусь) (70%). Виявлено, що спілкування молодших школярів з батьком та родичами за батьківською лінією, у більшості випадків, відбувається в атмосфері емоційно-позитивної взаємодії при зацікавленому ставленні дорослих до справ дитини. Проте недосяжність батька у важливі для молодшого школяра моменти повсякденного життя обмежує їх поглиблення. Для більшості обстежених молодших школярів із неповних родин притаманне прагнення до спілкування з батьком» [3, с.20].

Звернемо увагу на той факт, що коли батько фізично не проживає разом зі своєю дитиною, це не дає можливості йому близько знати глибокі відчуття дитини та його повсякденні труднощі, наприклад у школі чи у його відносинах з іншими дітьми. В свою чергу і дитина не може близько пізнати свого тата, тому що не бачить як саме батько реагує на ті чи інші обставини. Все це значно погіршує відносини «батько-дитина» та несе в собі руйнівні наслідки. Дослідження в цій сфері відкривають дуже глибоку потребу дитини саме в фізичній присутності батька. Спільні ігри, обійми, пестощі батька дають дитині психологічний сигнал любові та уваги до нього, несуть у собі відчуття захищеності бо тато завжди поряд. Це створює атмосферу радості яка, на думку І. Беха є вирішальною для здорового зростання дитини [4, с.256].

Таким чином, не дивлячись на те, що фізична та емоційна присутність тата – це різні речі, їх не можна протиставити одне одному, тому що вони тісно пов’язані між собою. Г. Чемпен підкреслює важливість вміння показувати любов своїй дитині, яка пов’язує фізичну та емоційну присутність батька. Психолог виокремлює складові прояву любові, багатократне переживання яких, дає дитині відчуття, що батько її любить: фізичний дотик, обійми, поцілунки; слова підтримки, слова вдячності, слова любові, прохання, вибачення; спільні радісні емоції, які переживаються через спільний відпочинок та працю, у процесі чого започатковується довірливе спілкування; безумовне прийняття дитини; турбота; збалансована дисципліна; подарунки та матеріальне забезпечення [5, с.195].

Унікальність впливу батька на розвиток дитини

Вплив батька є унікальним в своєму роді. З різноманітних досліджень бачимо, що вплив тата на дитину в більшій мірі, ніж вплив матері, є найважливішою передумовою подальших успіхів або невдач у школі та відносинах з оточуючими. Сильний вплив батька пояснюється тим, що відносини «дитина-тато» викликають у дітей дуже сильний емоційний відгук.

Вплив батька на дівчинку

Батько унікально впливає на доньку. Його взірець формує у дівчинки образ її майбутнього чоловіка і того, як саме її чоловік буде відноситись до неї. На думку Т. Струтинської «…для дівчини батько – перший чоловік у житті, який її любить просто за факт існування. Він стає ідеалом чоловіка, якого дівчина буде шукати в майбутньому, людина, яка для неї тривалий час уособлює чоловіків як вид». Також Струтинська стверджує, що «…образ батька протилежної статі має значний вплив на вибір майбутнього партнера. Якщо роль батька протилежної статі в сім’ї позитивна, то вибір подібного партнера веде до подружньої гармонії. Якщо ж батько протилежної статі грає негативну роль і дитина її не приймає, то партнер з подібними характеристиками є джерелом негативних реакцій» [6, с.185-190; 7].

Також добре та дбайливе ставлення тата до своєї доньки, допомагає їй сформувати цілісний образ самої себе; допомагає прийняти себе. Коли тато з любов’ю дивиться в очі своєї доньки та говорить їй, що вона красива, розумна, спроможна – це стає для неї твердим психологічним стрижнем для правильного сприйняття себе та наповнює своєрідний емоційний резервуар всередині дівчинки. У жінок, які мали саме такі добрі та емоційно близькі стосунки з батьком, спостерігається впевненість у собі, повага до себе та до оточуючих. Також вони більш спроможні збудувати міцний шлюб та успішну кар’єру.

Вплив батька на хлопчика

Батько унікально впливає на сина. Хлопчикам без допомоги батька важко навчитись находити баланс між самоствердженням та самообмеженням, тому що саме батьківська повага до сина дає йому почуття впевненості та потрібності в цьому світі. Коли батько демонструє сину свою любов, повагу і віру в нього, тоді хлопчик відчуває себе впевнено в різноманітних стосунках з однолітками та дорослими. Оксана Хомишак з цього приводу пише наступне: «…хлопчики відчувають особливу потребу в батькові, оскільки він впливає на їхню статеву ідентифікацію. Відомо, що батько є еталоном маскулінності для сина, відповідно до образу якого в нього складається уявлення, яким має бути чоловік загалом. Брак батьківського впливу на виховання хлопця в сім’ї, його байдужість до виховного процесу спричинюють формування таких негативних чоловічих рис, як нерішучість, слабкість і боягузтво.

Більше того, відсутність батька у неповній материнській сім’ї негативно позначається на інтелектуальному розвитку сина. Специфіка інтелектуального середовища, що створює чоловік, впливає на формування аналітичного інтелекту дитини. В умовах неповної сім’ї домінування фемінного елементу у виховному процесі зумовлює розвиток мовних навичок, послаблення аналітичного мислення, математичних здібностей хлопця.

Наслідки відсутності батька в житті дитини

В. Фтенакіс зауважує, що діти, які проживають без батька, часто мають труднощі у розв’язанні когнітивних завдань і конфліктних ситуацій» [8]. Соціологічні дослідження в США з приводу відсутності батька в житті дитини, що опубліковані в матеріалах громадській організації «Міжнародний центр батьківства», яскраво підкреслюють руйнівні наслідки цього негативного явища. [9]. Таким чином ми бачимо, що першопричиною цих проблем є насамперед криза чоловіка саме як батька.

Що робить Міжнародний центр батьківства для подолання кризи відсутності батька

Ми вважаємо що ситуацію можна змінити на краще, якщо всебічно навчати чоловіків поняттю відповідального батьківства, навчати основам відповідального батьківства майбутніх вчителів та взагалі, популяризувати «чоловіка – доброго тата». З цього боку таке свято як «День батька», яке в Україні з 2019 року відзначають кожну третю неділю червня [10], є можливістю проголосити про «Доброго батька» на всю країну, та морально підтримати тих чоловіків, які вже включені в процес батьківства.

Ініціатори Дня Батька в Україні – Міжнародний центр батьківства, бачать сенс цього свята у наступному: «В Україні святкування Дня батька підтримує статус чоловіка як тата, як важливої фігури сучасної сім’ї на рівні з матір’ю. Адже для найкращого розвитку дитина потребує батьківського тандему, в якому чоловік і жінка взаємодіють як батьківська команда, навіть за умови розлучення. Чоловік-батько і жінка-мати мають рівнозначні та взаємодоповнюючі ролі у сім’ї, суспільстві, державі. Гідність і цінність людської особистості батька та матері важливо і відзначати, і популяризувати. Усе – заради розвитку сім’ї як основи суспільства. Надання святу офіційного статусу дозволить скоординувати ініціативи держави і громадського сектору в напрямку популяризації важливості ролі тата» [10].

Важливим для нас є і той факт, що при обговорюванні свята «День батька» 18 вересня 2008 року на Першому всеукраїнському громадському форумі, де взяли участь близько 500 учасників від 57 громадських організацій, 23 представники малого та середнього бізнесу, 18 релігійних організацій та об'єднань, 12 представників ЗМІ, було визнано, що для українського суспільства важливо повернутися до моделі «доброго батька», який:

  • відповідальний за збереження життя дитини з моменту її зачаття;
  • залучений до виховання дітей разом із дружиною;
  • забезпечує родину матеріально, зберігаючи час для сім’ї;
  • передає морально-духовні цінності нащадкам через особистий приклад [4].

Яким є відповідальний батько

Таким чином, ми можемо казати про цікавий прецедент, а саме про спробу визначити хто такий «добрий батько» в контексті потреб нашого суспільства. Також з цього приводу ми звертаємо увагу на унікальне дослідження Національного Центра Батьківства (США) та Міжнародного Центра Батьківства (Україна), яке було розпочато в США в 1987 році та було продовжено в Україні з 1999 по 2006 рік. За цей час було опитано більш ніж 10000 чоловіків-батьків. Було сформульовано більше 600 питань про їх досвід батьківства та їх ідеали в цій області.

Результатом цих досліджень стали шість пунктів, які характеризують відповідального батька:

  • участь;
  • послідовність;
  • обізнаність;
  • турбота;
  • батьківська команда;
  • духовна зрілість.

Таким чином, було визначено поняття «відповідальний батько»:

Відповідальний батько – це батько, який приймає активну участь у всіх сферах життя своєї дитини. Який є послідовним у своєму житті та стилю виховання дитини. Він намагається знати свою дитину якомога краще на всіх етапах її зростання. Він турбується про неї, розуміючи не тільки матеріальні потреби дитини, а й емоційні. Відповідальний батько, в процесі виховання дитини, бачить свою дружину, матір своєї дитини, як партнера, а не як конкурента та постійно прагне духовно зростати, намагаючись бути найкращим моральним взірцем для сина або доньки.

Джерела

1, Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дітей. Прес-конференція в УНІАН з нагоди встановлення офіційного відзначення Дня Батька в Україні, 14.06.2019 р. URL: https://uafathers.com/news/18

2, Державна служба статистики України «Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2020 році»

3, с. 20 - Руденко І. М. Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук: 19.00.07; наук. консультант Т. В. Говорун; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2009. 20 с. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/83

4, с. 256 - Бех І. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. К. : Академвидав, 2012. 256 с.

5, с. 195 - Чемпен Г. Пять мов любові. М. : Вид-во Брайт Стар Паблішинг, 2018. 195 с.

6, с. 185-190 - Струтинська Т. Вплив батька на соціалізацію дітей із повних і неповних сімей (за результатами досліджень у США та Україні). Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць; за заг. ред. М. Євтуха. К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. Вип. 31. С. 185–190.

7, Струтинська Т. Влив особистісних рис чоловіка/батька на сімейне виховання. Освітній простір України. 2017. № 10. С. 173–180. URL: http://journals.pu.if.ua/index.php/esu/article/view/2329; doi:10.15330/esu.10.173-180

8, Хомишак О. Батьківське виховання хлопчика в неповній сім’ї. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2012. Вип. 40. С. 204–247. URL: https://old.udpu.edu.ua/mobile/files/fahovi_vydannya/shkola/40.pdf#page=204

9, Звернення Президента Міжнародного центру батьківства, Олександра Марченка. URL: https://uafathers.com/president

10, Про день батька : Указ президента України від 18.05.2019 р. № 274/2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2742019-27017

Ми готові відповісти на Ваші питання.
Для цього зв'яжіться з нами:

+38 (044) 221-89-38
+38 (067) 233-66-20