Міжнародний Центр Батьківства

Відображення родинних стосунків у пареміях української мови

В українській мові

Паремії лаконічно та метафорично висловлюють знання, накопичені людством у процесі пізнання світу. Уявлення про сімейне життя у всіх його проявах, яскраво просліджується саме у пареміях.

Традиційно в пареміології найбільш значущими цінностями є морально-етичні, серед яких важливу роль відіграють паремії з компонентом «родина». В Академічному тлумачному словнику української мови лексема «родина» визначається як «група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім’я»

Родина в українських пареміях

В українських пареміях родина – це країна, в якій живуть люди зі своїми правами та обов’язками, традиціями, що передаються від роду до роду:

Де мир та лад, там і Божа благодать; У дружній родині і в холод тепло; Нащо й клад, коли в сім’ї лад; Добре там живеться, де гуртом сіється й жнеться.

З давніх-давен в Україні шанувалися багатодітні родини. Велика дружна, працьовита родина – запорука щасливого життя:

Багато дітей у сім’ї – Божа благодать; Де одинець – сімейству кінець, де сім – щастя всім.

У великих сім’ях поважають старших, родинні традиції. Сім’я, родина, рід – опора особистості. У пареміях української мови увіковічені цінні поради й настанови наших пращурів щодо створення родинного вогнища:

Сім’я міцна ладом; У своїй родині всяк сам великий; Є рід – буде й обід.

Доволі великий прошарок складають українські паремії про міцну родину, у якій підтримують один одного, до якої завжди хочеться повертатися:

Сім’я міцна – горе плаче; До свого роду хоч через воду; У нашому роду нема переводу.

В українських пареміях акцентується увага на схожості батьків і дітей, на подібності характерів, вчинків, здібностей:

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина; Які мамка й татко, таке й дитятко; Батько рибалка, то й діти у воду дивляться; Який рід – такий і плід.

Історія кожного роду – дідусі та бабусі – жива мудрість, досвід, який передається молодим у спадок:

Поки діда, поти й хліба; Поки баби, поти й ради; Для онука дідусь – розум, а бабуся – душа; Молодь багата мудрістю батьків.

Родинні зв’язки, взаємовідносини в українській культурі завжди супроводжувались родзинками усної народної творчості, що передавались із покоління в покоління:

Міцна сім’я – міцна держава; Без сім’ї й свого роду – немає нації, народу; Яка сім’я – такий і я.

Слід наголосити на тому, що частина україномовних паремій має негативне забарвлення. В таких пареміях гостро засуджуються відносини в родині, де не шанують своє коріння:

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться; Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець; Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.

Відтворюються у фольклорі родинні стосунки великої сім’ї, де немає любові та дружби, де не родичаються з близькими людьми:

Великий рід, та ніде голови прихилити; Тільки рідні, що лапті одні; Рід великий, а родича нема.

Українські прислів’я та приказки: Без роду й племені; Людина без братів і сестер – самотнє дерево; Без роду, хоч з мосту та в воду підкреслюють, що людина без сім’ї, без роду самотня.

Іронічні стосунки відображено у пареміях:

Нема роду без вироду; Десята вода на киселі; Не трать ходу до поганого роду.

Особливості родинних стосунків в українських пареміях

Відображення родинних стосунків в українських пареміях має наголошення на цінності сім’ї:

Земля без води мертва, людина без сім’ї – пустоцвіт.

Аналіз українського пареміологічного фонду показав, що паремії з компонентом «сім’я» тісно пов’язані з такими, що включають в свій склад концепти «батько», «мати», які утворюють семантичне поле «родинні стосунки».

У пареміях української мови батько – авторитетний глава сім’ї і вихователь:

Батько сина не на зле вчить; Батько карає, батько і хвалить; У доброго батька добрі і дитятки.

Образ жінки в пареміях, що відносяться до семантичного поля «родинні стосунки» в українській мові має домінанту – «материнство». Мати – символ нескінченної любові, жертовності:

Материнська любов кордонів не знає; Серце матері краще сонця гріє; Рідну матір ніким не заміниш.

Окрім того, мати важливіше батька в житті дитини: Без батька наполовину сирота, а без матері – кругла сирота.

Як слушно зауважують науковці, паремії є тим розумово-культурним феноменом, що акумулює ціннісні категорії, що стосуються самосвідомості нації, містить оцінку соціально значущої поведінки особистості, відображає ідеал і антиідеал життя для носіїв конкретної мови, універсальні й національні концепти.

©Аліна Шевцова, канд. філол. наук доцент кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету.

Ми готові відповісти на Ваші питання.
Для цього зв'яжіться з нами:

+38 (044) 221-89-38
+38 (067) 233-66-20