Міжнародний Центр Батьківства

Дослідження: сучасні батьки не вміють грати зі своїми дітьми

Міжнародний центр батьківства

Група російських вчених провела емпіричне дослідження уявлень дітей старшого дошкільного віку про своїх батьків. Результати виявились цікавими, про них варто знати батькам дошкільнят.

Про методологію проведеного дослідження

В основу дослідження покладено: системний підхід у дослідженні сім'ї (А.Я. Варга); Ідеї ​​А. Адлера, М.О. Єрміхіною про значущість вивчення уявлень дитини про батьків як чинник формування її ставлення до себе, взаємовідносин з оточуючими; дослідження А. Адлера, Дж. Боулбі, російських авторів Л.І. Божович, Н.В. Вараєвої, Л.С. Виготського, І.В. Дубровіної, Т.В. Леус, В.С. Мухіною щодо впливу образу батька та матері в уявленнях дитини на характер її взаємин з людьми та соціальне функціонування протягом усього життя.

Дослідження проводилося на базі дошкільної освітньої організації м. Красноярська. Вибірку склали діти старшого дошкільного віку, які виховуються у повних сім'ях, у кількості 30 осіб.

Як стимульні для піддослідних виступили фрази, що передбачають наступну спрямованість відповідей: уявлення про батьків (образ батька та образ матері); особливості взаємовідносин із батьками: взаємодія із батьками; ставлення до батьків; очікування від батьків; побоювання, пов'язані з батьками.

Про важливість дослідження

Позитивні батьківські образи – це символи батьків, що допомагають стабілізувати психіку індивіда у важких життєвих ситуаціях.

Інакше складається динаміка батьківських образів у свідомості людини, вихованої батьками, які були невротизовані, відчували страхи, гнівалися, маніпулювали близькими, виявляли лицемірство, аморальність, безпринципність, а свою незахищеність компенсували відчуженістю чи тиранією у ній. Такі батьки стають джерелом страждання для дитини, навіть якщо і «по-своєму» люблять її. Негативні емоції від спілкування з такими батьками стають причиною створення їх негативних образів у розумі дитини.

Таким чином, уявлення дитини про батьків складаються насамперед із образів батька та матері, а також специфіки її взаємин з батьками (у тому числі особливостей взаємодії з батьками, ставлення до них, очікувань та побоювань, пов'язаних з батьками).

Результати дослідження

В результаті збору інформації було отримано 67 асоціацій, що характеризують образ матері в уявленнях дітей, та 63 асоціації, що відображають образ батька. У ході обробки даних встановлено:

  • уявлення дітей старшого дошкільного віку про батьків (образ батька та образ матері) пов'язані з їх емоційно позитивним ставленням до дорослих: батько та мати характеризуються як: «добрі», «кращі», «улюблені»;
  • образ матері частіше асоціюється з виконанням господарсько-побутових функцій («готує», «прибирає», «миє підлогу»), батько сприймається як «герой», «чемпіон», що може бути пов'язане з дефіцитом спілкування з ним та неусвідомленим прагненням ідеалізувати його;
  • в асоціаціях дітей практично не проглядається досвід взаємодії з батьками на тлі реалізації провідного виду діяльності дитини дошкільного віку — гри.

Характеризуючи особливості взаємин дітей старшого дошкільного віку з батьками, дослідники зазначили:

  • найбільш звичними для дітей варіантами взаємодії з батьками є: участь у веденні домашнього господарства – з матір'ю (разом готуємо, прибираємо); прогулянки, перегляд телепередач – з татом. При цьому найбільш привабливим видом спільної діяльності для дитини є гра: "люблю, коли ми з мамою (татом)... граємо";
  • відношення до батьків в цілому емоційно позитивне «Коли я думаю про свою маму (тата), то ... люблю її (його)». При цьому якщо образ матері асоціюється у дитини із турботою: «готує, робить мені торт», емоційною оцінкою: «добра, хороша», то асоціації, пов'язані з батьком, орієнтовані на отримання від нього матеріального вираження любові та уваги: ​​«Купує мені іграшки , солодощі, подарунки», що можна пояснити прагненням дітей отримувати матеріальні «замінники кохання» через дефіцит спілкування з батьком;
  • очікування дітей від батьків пов'язані з участю батьків у спільній діяльності (ігри, прогулянки), а також з проявом батьками позитивних емоцій та почуттів щодо них: «Мені хотілося б, щоб мама (тато)… не лаялися; були добрими», що показує гостру потребу дітей у коханні та прийнятті з боку батьків;
  • побоювання дітей, пов'язані з батьками, характеризуються страхом емоційного заперечення з боку батьків: «Я не хочу, щоб мама (тато)… лаялися; сердилися»; «Я боюся, що мама… мене не обійме; що тато… мене не любить». Викликає тривогу у дітей також постійна трудова зайнятість батьків: «Я боюся, що мама (тато)… більше працюватиме; завжди працюватиме».

Висновок

Проведене дослідження свідчить про необхідність психолого-педагогічного супроводу сучасних батьків, які виховують дітей дошкільного віку. При цьому завданнями роботи з батьками мають бути:

  1. Інформування про вплив дитячо-батьківських відносин на психічний та особистісний розвиток дитини дошкільного віку.
  2. Формування позиції емоційного прийняття стосовно дитини.
  3. Навчання ефективним способам взаємодії з дитиною з урахуванням провідного виду дитячої діяльності – гри.

Автори дослідження:
Арамачова Людмила Вікторівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки дитинства, КДПУ ім. В.П. Астаф'єва;
Дубовик Євгенія Юріївна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології КДПУ ім. В.П. Астаф'єва;
Захарова Аліна Олександрівна – студент інституту психолого-педагогічної освіти, КДПУ ім. В.П. Астаф'єва

Джерело: Том 57 № 3 (2021): Научный журнал «Вестник КГПУ им. В.П. Астафьева». 2021. № 3 (57)

ПІДТРИМАТИ ПРОЄКТ

Ми готові відповісти на Ваші питання.
Для цього зв'яжіться з нами:

+38 (044) 221-89-38
+38 (067) 233-66-20