Вплив батьків на успіхи підлітка в школі

Цікавих висновків дійшли Роман Борисов (кандидат соціологічних наук, старший викладач кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна) та Ірина Шеремет (кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна) у своєму соціологічному дослідженні, про вплив характеру внутрішньосімейних стосунків і морально-психологічного клімату сім’ї на успіхи підлітків у школі.

 

Серед усіх чинників найбільш впливовими виявились:

  • культурний капітал батьків;
  • рівень залученості батьків до повсякденного життя підлітка;
  • наявність чи відсутність довірливих відносин у сім’ї.
 

Від взаємодії підлітка з батьками, як показали результати дослідження, залежать його успіхи в школі. Підлітки з неповних сімей вчаться порівняно гірше, ніж їхні однолітки з повних сімей: так, серед відмінників частка підлітків з повних сімей досягає 53,6%, а з неповних сімей – лише 24%.

 

Матеріальний стан сім’ї

 

За результатами аналізу можна стверджувати, що рівень навчальної успішності підлітків у школі корелює з обсягом економічного капіталу сім’ї: серед відмінників частка підлітків з багатих та забезпечених сімей досягає 61,5%, серед школярів, які вчаться на задовільно – 53,2%. Це може свідчити про те, що високий рівень економічного капіталу дає змогу створити сприятливі умови для навчання: це і наявність окремого місця (кімнати) для навчання, де підліток може готуватися до уроків, не відволікаючись; це і технічне забезпечення (наприклад, наявність комп’ютеру), яке можна використовувати для пошуку навчальної інформації; це і можливість найму репетиторів задля більш глибокої підготовки дитини з окремих предметів; це і наявність доступу до численних гуртків, діяльність яких призводить не лише до розширення кругозору дитини, але й до формування внутрішньої мотивації до навчання.

 

Соціалізація підлітка

 

Позиціювання в класі корелює з академічною успішністю школярів. Так, учні, що ідентифікують себе з «лідерами», краще вчаться, ніж представники інших статусних груп: серед них тільки на «відмінно» вчаться 15,9%, на «добре і відмінно» - 38,5%. Найменш успішні в навчанні ті, хто ідентифікує себе з «пасивними учасниками» і «сторонніми» (вони частіше вчаться на «добре» і «задовільно» або переважно на «задовільно»).

 

В свою чергу це позначається на самооцінці підлітків, яка виражається в їхній мотивації до навчання. Як показав аналіз, позиціонування в класі корелює з мотивацією навчальної активності підлітків. Так, «лідери» і «активісти» частіше, ніж «пасивні учасники» і «сторонні», керуються в своєму навчанні бажанням стати високоосвіченою, культурною людиною, а також прагненням краще підготуватися до майбутньої навчальної діяльності (в спеціалізованій школі, ліцеї, ВНЗ, в тому числі за кордоном). Для «пасивних учасників» і «сторонніх, незалежних спостерігачів» більш значущими в навчальній діяльності є інтерес до предметів, що вивчаються, і зовнішні чинники – контроль батьків і вимогливість вчителів.

 

Культурний капітал батьків

 

Аналізуючи залученість батьків до життя дітей, дослідники звернули увагу, що батьки з більш високим рівнем освіти краще знають, чим живуть їхні діти, про що вони мріють, якими є їхні думки і турботи. Так, 47% підлітків, батьки яких мають вищу освіту, відзначають, що останні добре знають та розуміють їхні проблеми; тоді як батьки, які мають неповну середню освіту, таке розуміння мають лише у 36% опитаних.

 

Окрім того, було виявлено, що освіта батьків є чи не найбільш вагомим чинником формування освітніх орієнтацій: після завершення школи планують продовжити навчатися близько 70% підлітків, у яких принаймні один з батьків має вищу (в тому числі незакінчену) або середню спеціальну освіту, 64% підлітків, батьки яких мають загальну середню та середню професійну освіту, і лише близько 35% підлітків, батьки яких мають неповну середню освіту. Слід зазначити, що вступити до ВНЗ планують близько 95% підлітків, батьки яких мають вищу освіту та близько 83% дітей, батьки яких мають середню спеціальну освіту.

 

Зацікавленість та обізнаність батьків

 

Ступінь розуміння батьками інтересів та турбот їхніх дітей є чи не найбільш вагомим чинником формування навчальної активності підлітків. За результатами кореляційного аналізу, ступінь обізнаності батьків щодо найближчого оточення підлітка, характеру проведення ним дозвілля та шляхи витрат кишенькових грошей пов’язана із навчальними досягненнями. Деякі зв’язки актуальні і з освітніми диспозиціями підлітків: на їхні освітні плани після закінчення школи найбільш впливає обізнаність батьків щодо того, де їхні діти проводять час вечорами. Зважаючи на меншу залежність навчальної успішності підлітків від рівня обізнаності щодо інших практик (коло друзів, статі витрат кишенькових грошей, характер дозвілля у вільний час тощо), наявність доступу батьків до інформації щодо характеру проведення дозвілля вечорами означає найбільший близький рівень довіри до батьків з боку підлітка.

 

Підсумовуючи, батьки, які мають довірливі взаємини з підлітком, виявляють обізнаність щодо життя своїх дітей в наступних питаннях:


  • Хто їхні друзі
  • На що діти витрачають кишенькові гроші
  • Де діти бувають після школи
  • Де діти бувають вечорами (найбільший рівень довіри)
  • Що роблять діти у вільний час
Залиште перший коментар