Відчуття дитиною свого гендеру - найважливіший аспект формування особистості. Саме через гендер вона починає розуміти, ким вона є по відношенню до інших. Усвідомивши своє місце в рамках природної дихотомії чоловічого і жіночого, вона зможе створити впорядковане уявлення про себе в цьому світі (Tabin, 1985; Tabin & Tabin, 1988).
На прикладі хлопчиків, в структурному співвідношенні, можна сказати, що для автономного “Я” хлопчика маскулінність - це те саме, що сталева балка для будівлі. Бувши чимось більшим, ніж просто “культурним чи-то соціальним конструктом”, стать біологічно обумовлена, і легше всього актуалізується в надійно індивідуалізованому “Я”. Гендерна ідентичність підтримує ідентичність особистості; в свою чергу ідентичність особистості є фундаментом на якому будується стать. Оскільки кожна задача підтримує інші, невдача в одній області загрожує успіху в іншій. (Nicolosi, 2009).
В класичній психоаналітичній теорії З. Фройда особистість формується на основі принципу задоволення та принципу реальності. Принцип задоволення базується на несвідомому прагненні до уникнення незадоволення і отримання задоволення. Принцип реальності забезпечує підпорядкованість отримання задоволення до певних вимог зовнішнього світу та об’єктивної дійсності. Відповідно до цього, для зрілої особистості є властивим підпорядкування принципу реальності в більшій мірі, аніж принципу задоволення. Згідно психоаналітичної позиції генітальний характер – це ідеальний тип особистості, це рівень зрілості. Необхідна якість цього типу – здатність до гетеросексуальної любові без почуття провини або конфліктних переживань (Зіньков, 2013).
Виходячи з вищесказаного, намагання просунути в загальноосвітню школу спекулятивні тлумачення поняття “гендер” (статево-рольова поведінка), які виключають з нього обумовленість біологічною статтю, є вкрай шкідливими для формування дитини, як здорової та зрілої особистості, і мають бути відкинуті.
Здоровий розвиток дитини потребує усвідомлення нею свого гендеру на підставі своєї біологічної статі та виховання здорових рис маскулінності у хлопчиків та фемінності у дівчаток, як майбутніх творців сім’ї, що покликані стати відповідальними батьком і матір’ю.