Що не так з офіційним святкуванням Дня батька в Україні?


Після 8 травня 2019 року, відколи з’явилась інформація про підписання Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом акту про офіційне святкування Дня батька, багато хто заходився вітати один одного з офіційним впровадженням Дня батька в Україні, але — не я. Чому, запитаєте ви?


Кому ж як не тобі та Олександру Марченко, першим слід було це зробити? Хіба не ви вже 13-й рік лупаєте цю скалу, заохотивши до цього лупання майже всю Україну? Але є одне але, як каже Майкл Щур. І наше ”але” криється в тому факті, що це вже чевертий проект Указу і третій Президент на розгляд якого, на нашій пам’яті, такий проект поданий. Тому я і мої колеги з Міжнародного Центру Батьківства не поспішаємо з привітаннями. Не кажемо “гоп”, поки не перескочили.


Наша “вдача” — вибори.


Коротенько історія цих проектів наступна: перший проект Указу “Про День батька” був поданий на Віктора Андрійовича, другий не пройшов уряд Юлії Володимирівни, третій на сумнозвісного Віктора Федоровича, і ось тепер четвертий, на Петра Олексійовича. Як у перших трьох випадках, так і в четвертому, на заваді підписання Указу “Про День батька” може стати дивна вдача, яка супроводжує цей проект вже 13-й рік, а ім’я цій вдачі — вибори. Бо кожен наступний Президент не поспішає, м’яко кажучи, підписувати будь-що на чому були зазначені ініціали його попередника.


Але це ще половина історії. Окрім “вдачі” з виборами, у четвертому Проекті, на відміну від трьох попередніх, є серйозна хиба, яка ставить під сумнів прозорість процедури його затвердження Кабміном. Дивним чином Проект розроблений Мінсоцполітики (ось він на сайті міністерства: https://www.msp.gov.ua/projects/381/), яким пропонується святкувати День батька щороку у третю неділю вересня “перевтілився” на проект з третьою неділею червня. Не вірите? Перейдіть за посиланням яке я вказав вище і переконайтесь на власні очі. Як-то кажуть, “не вір очам своїм”. Але і це не все, у пояснювальній записці, яка була подана на Президента разом з тим Проектом, в пункті “Позиція заінтересованих сторін”, серед інших, зазначено Міжнародний Центр Батьківства, як сторону, що підтримала такий варіант Проекту. І ми там такі не одні. Дивно, але ж ми (і не ми одні) підтримували саме третю неділю вересня!


За рибу гроші


Гаразд, скажете ви, яка вам різниця, третя неділя вересня або третя неділя червня, головне щоб нарешті прийняли, “не мытьём так катаньем”, як кажуть у північного сусіда. І тут ми переходимо до “вишиванки”. А за що ми боремося взагалі? Якщо навіть такі, не обтяжені бюджетними коштами укази, приймаються в пику громадськості (а це, на хвилинку, десятки тисяч українців, які активно підтримали інціативу святкування Дня батька саме на третю неділю вересня: форуми, конференції, круглі столи, підписи під зверненням до Президента) та місцевим органам виконавчої влади, які вже 10-рік святкують цей День у третю неділю вересня, і роблять це не з “бухти барахти”, а дійшовши до такого рішення в результаті широких громадських обговорень і багаторічної практики, та переконалися, що найбільш відповідним для досягнення мети цього свята, в українському контексті, є — саме вересень. Зокрема, такий Указ має сприяти можливістям скоординувати зусилля всіх гілок влади та громадських організацій у сфері популяризації сімейного способу життя, формування відповідального батьківства та материнства.


Чому третя неділя вересня?


Чому вересень? Ось декілька аргументів:

  1.  у вересні, на відміну від червня, більшість сімей вже зібрані разом після літнього відпочинку;
  2. у вересні, на відміну від червня, до заходів з відзначення Дня батька можуть широко долучитись ЗОШ та інші навчальні заклади;
  3. у вересні немає такої кількості свят, на відміну від третьої неділі червня, якій передує травнево-червневий святковий марафон, що виснажує ресурси органів місцевого самоврядування і громадських організацій, які працюють з сім'ями та дітьми;
  4. відзначення Дня Батька у світі не має однієї дати, кожна країна визначає день його святкування виходячи з власних особливостей і цілей. Так, приміром, відзначення Дня Батька в Німеччині припадає на християнське свято Вознесіння Господнього (травень), Литві на першу неділю червня, Австралії на першу неділю вересня, Естонії, Швеції і Фінляндії на другу неділю листопада, тощо.
  5. цей день став вже традиційним для українців, 10-й рік, саме у третю неділю вересня в більшості областей України проходять його святкування, як у великих містах обласного значення, так і містах та селищах районного рівня.

Вигадка епохи фейкових новин


А про “міжнародний день батька” навіть мене і не питайте, бо це вигадка дивної епохи фейкових новин, такого дня не існує. Єдине місце його існування це україномовна сторінка Вікіпедії та аматорські сайти, які скорі на передрук неперевіреної інфи.


Святкуй День Батька!


Тому, в цьому році святкуємо День батька за українською традицією — у третю неділю вересня. А як буде далі, побачимо...


Залиште перший коментар