Психолого-педагогічні особливості формування готовності чоловіків до відповідального батьківства в умовах неформальної освіти

Той факт, що сьогодні в українському суспільстві все частіше говорять про наявність кризи чоловічої статі в її демографічному та репродуктивному аспектах, виявляє кризу чоловічого батьківства, яка визначається втратою моделі доброго, відповідального батька, що в свою чергу несе в собі далекосяжні руйнівні наслідки майже для всіх ланок нашої держави. Але для нас важливо відповісти на питання про те, як саме держава реагує на цю кризу?


Брак навчальних програм з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства


Чи є навчальні програми в рамках формальної освіти з формування саме чоловіків які вже є батьками, до відповідального батьківства, які б допомагали формувати та популяризувати образ доброго батька в педагогічному середовищі та взагалі в суспільстві? Для того, щоб відповісти на це питання, ми проаналізували освітні програми чотирьох закладів вищої освіти педагогічного спрямування, які вони розмістили на своїх офіційних сайтах – Бердянського державного педагогічного університету [1], Національного педагогічного університету імені Драгоманова [2], Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького [3] та Харківського національного університету імені Г. С. Сковороди [4]. З аналізу освітніх програм цих чотирьох державних закладів вищої освіти, ми побачили, що в жодному з них, крім НПУ ім. Драгоманова, немає освітніх програм спрямованих чітко на сім’ю, а тим більше на чоловіка-батька. В Національному педагогічному університеті імені Драгоманова є спільна з Євангельською теологічною семінарією програма, яка називається «Сімейне та психологічне консультування». Ми розуміємо, що наприклад, освітній профіль 053 – психологія, який є в кожному із перерахованих університетах, опосередковано стосується теми сімейних відносин, бо має на меті сформувати компетентності, частина яких допомагає збудувати гармонійні стосунки також і в колі родини, та які можуть допомогти чоловікові в його взаємостосунках з дитиною. Наприклад: «...навички міжособистісної взаємодії, здатність працювати в команді. Здатність до налагодження конструктивних професійних зв’язків з колегами, громадськістю, засобами масової інформації для розв’язання професійних завдань; здатність працювати в команді. Здатність діяти на основі етичних міркувань. Здатність до використання принципів, норм етики, правил культури поведінки, правової культури у стосунках з людьми на основі загальнолюдських, національних та громадянських цінностей, норм суспільної моралі. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. Емпатійно взаємодіяти, вступати в комунікацію, бути зрозумілим...» [5]. Але, ми вважаємо, що це є в край недостатнє в умовах кризи, в якої сьогодні в Україні знаходиться чоловік-батько. Наприклад освітній профіль 05 – «Соціальні та поведінкові науки», який включає в себе профілі 051 – економіка, 052 – політологія, 053 – психологія, 054 – соціологія, нажаль не має в собі освітнього профілю, який би був спрямований саме на сім’ю та батьківство, не дивлячись на те, що велика кількість досліджень показують, що саме відсутність відповідального батька – це джерело майже всіх соціальних проблем.


Неформальна освіта — відповідь на брак навчальних програм для чоловіків-батьків


Указ Президента України від 26 лютого 2016 року No 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» [6] сприяє розвитку громадських організацій в нашій державі. На сьогодні, саме громадські організації активно включені в роботу по формуванню готовності чоловіків до відповідального батьківства в рамках закону України про освіту. На думку Л. Лукьянової «освіта перестає виконувати лише традиційну функцію підготовки фахівців, вона стає етапом розвитку особистості» [7, с.24]. Ми звертаємо нашу увагу на статтю 8 «Види освіти» Закону України про освіту, яка забезпечує право кожного громадянина нашої держави на формальну, неформальну та інформальну освіту. Ми звертаємо нашу увагу саме на неформальну освіту. «Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій» [8]. Ми звертаємо нашу увагу, що неформальна освіта здобувається за освітніми програмами, які створюються як правило, громадськими та освітніми організаціями самостійно.


Вимоги до ефективності неформальної освіти дорослих


Кожна освітня програма повинна бути адекватною з точки зору тих цілей, заради яких її створюють. Освітня програма з формування готовності саме чоловіків, які вже є батьками, до відповідального батьківства, не є винятком в цьому сенсі. Для того, щоб бути ефективною, вона повинна складатися на основі останніх досягнень в області педагогіці дорослих (андрагогіці) та з урахуванням психологічних особливостей дорослого чоловіка. За визначенням Н. Федорової «...предметом андрагогіки є освіта дорослих як процес і результат, як діяльність, спрямована на набуття освітніх цінностей» [9, с.92-97]. Тому важливо, щоб на протязі оволодіння освітньою програмою з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства, чоловік, який є суб’єктом цього освітнього процесу, був активно залучений до діяльності спрямованої на набуття освітніх цінностей та отримав реальний результат, у виді знань, вмінь і навичок, для втілення ідеалу відповідального батька в своїх стосунках із дітьми. Освітній процес дорослих виконує функції, що забезпечують цілісність нового виду діяльності або якісно нового виду вже набутої: адаптивну – розуміння і сприйняття нових умов життя; інформаційну – вміння знайти, вибрати, використати, необхідну інформацію, підвищити власну грамотність; розвивальну, що дозволяє оволодіти новими способами діяльності [9, с.92-97]. Чоловік, який проходить навчання з підготовки до відповідального батьківства, повинен особисто пережити ці грані процесу освіти дорослих:


  • Він повинен адаптуватися, усвідомити свою нову роль як тата.
  • Він повинен навчитися знаходити необхідну інформацію про дітей, сім’ю, виховання та ін.
  • Йому треба постійно розвиватися як батьку, бо кожен вік дитини – це новий психологічний та педагогічний етап і для тата.


Н. Федорова визначає наступні психологічні особливості освітнього процесу в андрагогіці: усвідомлення власних цілей; усвідомлення змісту внутрішнього і зовнішнього; усвідомлення методів і оволодіння ними; усвідомлення себе в оточуючому середовищі [9, с.92-97]. Тому в процесі втілення програми з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства, нам треба ставити перед собою мету допомогти чоловіку-батьку у наступному:


  • усвідомити власне батьківство та цілі які тепер повстали перед ним;
  • усвідомити внутрішній зміст батьківства та сім’ї взагалі;
  • усвідомити та оволодіти методами виховання дитини;
  • усвідомити свою роль в середовищі власної сім’ї .


З приводу цього ми звертаємо увагу на те, що виховання дорослих можливо і необхідно. На жаль саме у сфері формування готовності чоловіків до відповідального батьківства дуже рідко зустрічаються дослідження, які б розкривали цей процес для чоловіка який вже є батьком, але найчастіше саме він потребує якісної педагогічної допомоги, щоб бути відповідальним батьком для своєї дитини яка вже з’явилася в сім’ї. Доросла людина адекватно сприймає освітній процес, якщо він побудований з урахуванням її психологічних особливостей. Світлана Сисоєва у своїй роботі «Інтерактивні технології навчання дорослих» розкриває сутність цих особливостей таким чином: «Дорослий, який навчається, прагне до самореалізації, до самостійності, до самоврядування й усвідомлює себе таким. Дорослий, який навчається, має життєвий (побутовий, соціальний, професійний досвід), що може бути використаний як джерело навчання його самого та його колег. Доросла людина навчається для вирішення важливої життєвої проблеми й досягнення конкретної мети. Дорослий, який навчається, розраховує на можливість швидкого застосування отриманих у процесі навчання вмінь, навичок, знань й якостей. Навчальна діяльність дорослого значною мірою детермінується часом, просторовими, а також побутовими, професійними, соціальними факторами, які або гальмують, або сприяють процесу навчання. Процес навчання дорослого має бути організованим як його спільна діяльність з викладачем на всіх етапах навчання: планування, реалізація, оцінювання й корекція» [10, с.324]. Виходячи з цього, об’єкт, який організовує освітній процес, спрямований на формування готовності чоловіків до відповідального батьківства, повинен враховувати ці дослідження в області андрагогіки. Він повинен розуміти відповідальне батьківство як мету, до якої йдуть разом об’єкт та суб’єкт (чоловік-батько) в процесі навчання. Він також повинен враховувати досвід чоловіка-батька у вихованні його дитини і не повинен ігнорувати цій досвід, а навпаки, використовувати його як точку взаємодії з чоловіком. Також, освітній процес в якому беруть участь дорослі чоловіки-батьки, треба будувати так, щоб знання, уміння і навички можливо було застосувати на практиці одразу і намагатися не перевантажувати матеріал теорією, яку важко втілити в реальне повсякденне життя. А також, будуючи процес навчання, треба розуміти побутові, професійні та соціальні фактори чоловіка-батька з яким ми працюємо, щоб час проведення, атмосфера, місце освітнього процесу була максимально адекватною з цього боку.


Мотивація дорослих у неформальному процесі навчання


Керуючи освітнім процесом з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства, ми повинні пам’ятати про те, що навчання є взаємодія всіх суб’єктів та об’єктів навчального процесу. Як би не намагався повідомляти знання педагог, процес навчання фактично не відбувається, якщо немає активної діяльності самих чоловіків із засвоєння цих знань та якщо викладач не створив мотивацію і не забезпечив організацію цієї діяльності. Ми підкреслюємо той факт, що в роботі з дорослими чоловіками-батьками ключовим фактором є мотивація навчання. Мотивація навчання визначається і як сукупність причин, що визначають активність учня, і як сфера поведінки, яка містить сама у собі цілі, мотиви, емоції та вміння вчитися [39]. Мотивом може бути ціль, стан, потреба, намір, емоція, риси характеру окремо взятої людини. Організатор освітнього процесу з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства повинен намагатися зрозуміти мотивацію чоловіка-батька, який став суб’єктом цього процесу, або тільки хоче їм стати, та намагатися направити її до спільної мети – отримання знань, умінь і навичок для втілення у життя ідеалу відповідального тата, який приймає активну участь у всіх сферах життя своєї дитини. Який є послідовним у своєму житті та стилю виховання дитини. Який намагається знати свою дитину якомога краще на всіх етапах її зростання. Який турбується про неї, розуміючи не тільки матеріальні потреби дитини, а і емоційні. Який, в процесі виховання дитини, бачить свою дружину, матір своєї дитини, як партнера, а не як конкурента, та постійно прагне духовно зростати, намагаючись бути найкращим моральним взірцем для сина або доньки. Треба знайти такий педагогічний підхід до кожного чоловіка-батька, щоб його мотивація оволодіти цими якостями відповідального тата стала максимально висока. Чим сильніша буде мотивація чоловіка-батька в освітньому процесі оволодіти компетентностями відповідального батьківства, тим плідніше буде співпраця з ним в цьому напряму.


Життєвий досвід дорослих учасників неформального процесу навчання


Також, ми звертаємо увагу, що на думку Л. Лукьянової в андрагогічній моделі освітнього процесу «...навчання ґрунтується на використанні життєвого досвіду як освітнього так і професійного...» [7, с.24], тому необхідно, щоб навчальна програма з формування готовності чоловіків до відповідального батьківства, включала в себе час для спілкування малої групи чоловіків (до 10 осіб) які вже є батьками, під час якого вони могли б ділитися досвідом виховання своєї дитини один з одним в атмосфері поваги та конфіденційності. Спілкування такого роду збудує психологічне підґрунтя для посилення мотивації особисто зростати. Позитивні приклади інших чоловіків створять ситуацію успіху та будуть допомагати чоловіку-батьку, перейти з хибної позиції «Я не можу, я не знаю, я не хочу» до позиції «Я можу, я знаю, я хочу». В свою чергу, об’єкт цього освітнього процесу повинен чітко розуміти і правильно втілювати свою роль. У межах андрагогічної педагогіки, викладач є експертом у галузі технології навчання дорослих, організатором спільної діяльності, з тим, хто навчається, а також натхненником, консультантом, співавтором індивідуальної освітньої програми, створювачем комфортних умов процесу навчання та джерелом знань, умінь і навичок. Він поєднує у своїй діяльності три ролі: «лікаря-психотерапевта», який надає допомогу у поновленні мотивації до навчальної діяльності; «експерта», який володіє змістом андрагогічної діяльності, тих хто навчається; та «модератора», який володіє методологією андрагогічного супровіду процесу самоосвіти дорослих. Такий педагог під час освітнього процесу повинен вміти слухати більш ніж говорити, та повинен спрямовувати бесіду в конструктивному русі так, щоб кожен учасник процесу отримав практичну користь особисто для себе.


Освітній курс для чоловіків-батьків “Основи батьківства”


За результатами унікального дослідження проведенего Національним Центром Батьківства (США) та Міжнародним Центром Батьківства (Україна), яке було розпочато в США в 1987 році та було продовжено в Україні з 1999 по 2006 рік, був створений освітній курс для чоловіків-батьків під назвою “Основи батьківства”. Основою змісту цього курсу стали шість пунктів, які характеризують відповідального батька:


  • участь;
  • послідовність;
  • обізнаність;
  • турбота;
  • батьківська команда;
  • духовна зрілість.


В період з 2001 року по 2019 рік за цим курсом в Україні пройшли навчання понад 1000 чоловіків-батьків [11]. Програма розрахована на роботу з невеликими групами татів на підставі робочого зошиту з якого чоловіки щодня виконують практичні завдання і зустрічаються раз на тиждень для обговорення отриманого досвіду. Зустрічі проводить модератор підготовлений «Міжнародним Центром Батьківства». Модератор спонукає татів до практичного застосування отриманих навичок і обговоренню набутого досвіду з іншими членами групи. Обмін живим батьківським досвідом між учасниками програми робить перебування в групі природним, вивчення запропонованого матеріалу ефективним, вплив від проходження групи довготривалим, а взаємини між учасниками позитивними та глибокими.


Висновки


В рамках наведеного дослідження теоретичних основ формування готовності чоловіків до відповідального батьківства ми можемо казати, що у формальній освіті в край недостатньо приділяється уваги цьому важливому питанню. Але ми бачимо можливість швидкого впровадження освітніх програм по формуванню готовності чоловіків до відповідального батьківства в рамках саме неформальної освіти, право на яку дає кожному громадянину нашої держави закон України про освіту.



Джерела:

Бердянський державний педагогічний ун-т: офіційний сайт. URL: http://bdpu.org/ (дата звернення: 12.03.2019)

Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова: офіційний сайт. URL: https://npu.edu.ua/ (дата звернення: 12.03.2019)

Мелітопольський державний педагогічний ун-т ім. Богдана Хмельницького: офіційний сайт. URL: https://mdpu.org.ua/osvita/osvitni-programi-ta-yih-profili/ (дата звернення: 12.03.2019)

Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди: офіційний сайт. URL: http://smc.hnpu.edu.ua/osvitni-prohramy (дата звернення: 12.03.2019)

Бердянський державний педагогічний ун-т. Освітньо-професійна програма: психологія. Бердянськ, 2018. URL: http://bdpu.org/wp-content/uploads/2018/07/053_.pdf (дата звернення: 12.03.2019)

Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні : Указ Президента України від 26 лютого 2016 р. No 68/2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/682016-19805 (дата звернення: 12.03.2019)

Лукьянова Л. Б. Концепція освіти дорослих в Україні. Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2011. 24 с. URL: http://lib.iitta.gov.ua/5474/1/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%C2%A6%D1%8F.pdf (дата звернення: 12.03.2019)

Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. No 37-38. Ст. 8 «Види освіти». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 12.03.2019)

Федорова Н. Ф. Андрагогіка як інноваційна галузь освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Київ-Вінниця: Дов «Вінниця», 2006. Вип. 9. 493 с. С. 92–97. URL: https://www.vspu.edu.ua/faculty/imad/files/z/V-9.pdf#page=92 (дата звернення: 12.03.2019)

Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод. пособие для викладачів системи формальної, неформальної таінформальної освіти дорослих. К.: ВД «ЕКМО», 2011. 324 с. 82 URL: http://lib.iitta.gov.ua/711952/1/Sys-VD%20EKMO-011.pdf (дата звернення: 12.03.2019)

ГО “Міжнародний центр батьківства”: офіційний сайт. URL: https://uafathers.com/resourses/09 (дата звернення: 12.03.2019)



Залиште перший коментар