Хто з нас не пам’ятає картинку, на якій жінка підтримує вогонь у печері, а чоловік йде на полювання за мамонтом. У багатьох сім’ях і до сьогодні зберігається подібна тенденція. Тато багато працює, приходить додому пізно, втомлений. Він точно є, але в житті дитини його практично немає.
Батьки часто дивуються: «Я все намагаюся робити для сім’ї, вони нічого не потребують, що ще потрібно? Діти?! Так у них мати є, вона краще розуміє, що з ними робити. І взагалі, ми у відпустку влітку всією сім’єю їздимо…»
Роль тата не обмежується лише добуванням засобів для прожитку. Батькова присутність впливає на становлення й розвиток гармонійної особистості вашої дитини. Це довели вчені з Центру поведінки й еволюції при університеті Ньюкасла. Упродовж п’ятдесяти років вони стежили за життям 17 тисяч людей, починаючи з дитинства. Після досягнення зрілого віку, з учасниками експерименту провели докладне інтерв’ю. Виявилося, що діти, батьки яких брали активну участь у вихованні, виросли успішнішими, ніж ті, якими опікувалися тільки матері! Ці люди краще влаштовувалися в життя й будували кар’єру.
З перших днів
У жінки, яка носить малюка під серцем 9 місяців, «материнський інстинкт» прокидається відразу. Батькові потрібно більше часу. Якщо чоловік ходив із дружиною на курси для майбутніх батьків, проводив багато часу з вагітною дружиною, дізнавався про особливості новонароджених, був присутній на партнерських пологах, процес усвідомлення і прийняття ролі батька пройде значно швидше.
Психологічні дослідження довели: чим більше батько присутній у житті малюка з першого року життя, тим ближчий буде емоційний зв’язок дитини й батька в майбутньому. Дуже важливо, щоб тато брав участь у купанні й годуванні малюка, грав із ним, гуляв, брав на ручки.
Що відчуває при цьому дитина? У неї з’являється відчуття захищеності, стабільності, сили. Якщо обоє батьків беруть участь у вихованні, дитина знає, що її не тільки люблять, але й почувається більш впевненою.
Приклад для наслідування
Батько для сина – провідник у чоловічий світ, зразок для наслідування. Адже малюк не народжується готовим чоловіком. Він стає ним, спостерігаючи за своїм батьком. Якщо стосунки збудовані грамотно, то батько для хлопчика обов’язково стане наставником і другом.
Малюк буквально вбирає татові міміку, жести, способи поведінки з оточуючими. Якщо татові властиво поводитися агресивно в соціумі, то найімовірніше, синочок вже в пісочниці буде з’ясовувати стосунки за допомогою кулаків. Якщо тато дипломатичний – син навряд чи буде забіякою. Головний зразок чоловічої поведінки для сина – це тато.
Кожен батько мріє про те, щоб його син виріс і побудував міцну сім’ю. Спостерігаючи за стосунками мами й тата, дитина освоює культуру взаємин між чоловіком і жінкою. Якщо ви з повагою ставитеся до дружини, вмієте вирішувати конфлікти мирним шляхом, у сім’ї панують любов і гармонія, син буде прагнути будувати саме такі стосунки зі своєю жінкою.
Багато батьків із побоювання, що дитина виросте «маминим синочком», з раннього віку організовують спартанське виховання. Як показали останні дослідження, у результаті жорсткого виховання хлопчики виростають тривожними, невпевненими, інфантильними й легко потрапляють під чужий вплив. Або стають надто агресивними й жорстокими, наслідуючи батька. Для гармонійного розвитку особистості хлопчику необхідна ніжність і любов не тільки з боку мами, але і з боку батька. Не допускайте грубості й насильства щодо свого сина. Будьте терплячі і ставтеся до нього з повагою.
Саме з татом малюк може освоїти чоловічі заняття. Чи то рибалка, ремонт автомобіля або будування шпаківні. З татом можна грати в активні й гучні ігри. З татом підліток може обговорити питання, пов’язані із сексуальним вихованням. Тато може стати справжнім другом для свого сина.
Еталон для дочки
Зигмунд Фрейд казав про те, що жінка несвідомо вибирає в партнери чоловіка, схожого на батька. Якщо тато випиває й може підняти руку на маму, за чоловіка дівчина вибере собі людину з такою поведінкою. Виховуючи дочку, потрібно звертати увагу не тільки на ставлення до дочки, але й до її матері.
Тато може дати дівчинці почуття опори й захищеності. Дитина має бути впевнена, що в будь-якому разі може звернутися до батька по допомогу.
Самооцінка дівчинки буде залежати від ставлення до неї батька. Якщо тато каже дочці, що вона вродлива й розумна, що він вірить у неї, то дівчинка виросте упевненою у собі людиною. Якщо ж дитина у свою адресу чутиме нескінченні закиди і критику, то виросте безініціативною.
Завдяки спілкуванню з татом дівчинка буде пізнавати модель взаємин із протилежною статтю. Тому так важливо ставитися до дочки з повагою, визнавати в ній особистість, рахуватися з її думкою. Засвоївши таку модель, дівчинка ніколи не потерпить до себе насильства з боку інших чоловіків.
30 хвилин уваги
Роль батька у вихованні дітей обох статей складно переоцінити. Через воєнні події на сході України тисячі сімей покинули рідні домівки. Чоловіки кинули всі сили на виживання на новому місці. На зустрічах із психологами Гуманітарного штабу Ріната Ахметова багато дітей-переселенці розповідають про те, що практично не бачать своїх батьків. А якщо й бачать, то похмурими і втомленими.
Батьки, вам зараз важко. Але ви дуже потрібні своїм дітям. Намагайтеся приділяти щодня хоча б 30 хвилин уваги дитині. Це вже матиме позитивний вплив. Звичайно, мама може навчити дитину багато чого: чесності, розсудливості, акуратності, цілеспрямованості. Цей список може бути дуже довгим. Але одного слабка стать не зможе ніколи – бути чоловіком, бути батьком. Тато – може.
©Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова