З нагоди Дня Батька, Міжнародний центр батьківства вирішив провести невелике опитування серед чоловіків, чимало з яких є не тільки татами вже досить дорослих дітей, а й дідусями для своїх онуків. Інакше кажучи, є чоловіками з багатим життєвим досвідом за плечима.
Одне питання
Ми звернулись до десяти чоловіків з кола своїх знайомих, яким поставили лише одне питання: «Коли Ви відчуваєте себе добрим батьком?».
Олег, 59 років, м. Кропивницький, батько одного сина (37 років):
«Я почуваюся добрим батьком, коли бачу, що мій син робить те, чому я його навчав раніше, що він багато в чому повторює не лише мене, свого батька, але надбає поведінку та позитивні риси характеру й від когось іншого, наприклад, від дідуся. Я відчуваю гордість стосовно того, що мій син робить більше та краще, ніж це роблю я».
Андрій, 59 років, м Дніпро, батько двох доньок (37 років і 21 рік) та двох синів (35 і 30 років), а також дідусь одного онука (12 років) та двох онучок (16 років і 3 місяці):
«Так як батьківство - це щоденна, рутинна, не завжди приємна праця, відчувати себе добрим батьком досить складно. Але під час того, як ти виконуєш цю працю, все ж трапляються досить не часті, особливі моменти, завдяки яким ти розумієш, що жив не дарма. Для мене це моменти, коли я бачу і відчуваю вдячність своїх дітей, коли отримую від них щирий зворотний зв'язок. Так, наприклад, я яскраво пам'ятаю, як дійсно відчув себе хорошим батьком, отримавши листівку із подякою від свого сина 12 років тому».
Андрій, 52 роки, м Херсон, батько двох синів (22 роки та 10 років) та п’ятьох доньок (17 років, 16 років, 12 років, 7 років і 4 роки):
«Я розумію, що я хороший батько, коли мої дружина і діти спокійні і нічого їх не турбує. А якщо з якихось причин у них і є певні занепокоєння, я знаю, що завжди можу бути поруч, допомогати їм або підтримувати».
Ігор, 49 років, м. Суми, батько однієї доньки (30 років) та двох синів (28 років і 22 роки):
«Останнього разу я відчув себе добрим татом після того, як ми розмовляли з моїм молодшим сином, і наприкінці розмови він сказав: "Зрозумів, батько, буду так робити, як ти кажеш". Відтак, коли діти прислуховуються до мене та моїх порад, я розумію, що я добрий батько».
Сергій, 47 років, м. Київ, батько однієї доньки (29 років) та дідусь онуки (4 роки):
«Я почуваюся добрим батьком, коли бачу в очах своєї доньки спокій і довіру під час нашої розмови».
Дмитро, 45 років, м Черкаси, батько двох дітей - сина (25 років) та доньки (22 роки), а також дідусь одного онука (2 роки):
«Я відчуваю себе добрим батьком тоді, коли зі мною хочуть бачитися мої вже дорослі діти, коли між нами є довіра, коли мені хочеться молитися за них кожен день, а також в моменти, коли при зустрічі моя вже доросла дочка біжить до мене з обіймами».
В'ячеслав, 42 роки, м. Харків, батько чотирьох дітей (25 років, 18 років, 16 років і 13 років):
«Напевно, коли я розумію дітей і відповідаю на їхні потреби, а також коли я люблю свою дружину і фінансово забезпечую нашу сім'ю».
Владислав, 40 років, м. Дніпро, батько однієї доньки (19 років) та двох синів (12 та 5 років):
«Коли я бачу, що у мене з дітьми є взаєморозуміння. Коли я чую їх, а вони чують мене. Також я відчуваю себе добрим батьком тоді, коли те, що я для них роблю, приносить їм радість чи користь, яку вони самі вважають користю».
Володимир, 40 років, м. Луцьк, батько трьох синів (13 років, 11 років, 9 років):
«В переважній більшості, такі відчуття є після того, як проведеш спільно час з дітьми, переживеш спільно з ними якусь пригоду. Звичайно, коли бачиш досягнення і прориви в житті своїх дітей, теж відчуваєш себе добрим батьком. Також коли чуєш позитивні відгуки про вчинки і прояв характеру своїх дітей від друзів чи родичів. Це надихає і дає певне відчуття, що ти добрий батько».
Артем, 38 років, м. Київ, батько двох синів (8 років та 4 роки):
«Я почуваюся добрим батьком, коли мої діти здорові та життєрадісні, коли я проводжу час із ними, читаю книжки або подорожую. Я радію, коли бачу, як проростають добрі зерна мого піклування. Бути добрим батьком для мене - це бути поряд зі своєю дитиною на кожному етапі її зростання, відповідаючи на потреби її фізичного та емоційного становлення».
Післямова
Кожна дитина, незалежно від її віку, завжди буде мати потребу в тому, щоби розвивати близькі та довірливі відносини зі своїм батьком. Бути добрим батьком - це дуже відповідальна місія, виконання якої, як правило, займає більшу частину життя чоловіка. Навіть коли діти виростають і самі стають батьками, батько продовжує залишатися для них однією з ключових фігур, приклад якої так чи інакше має колосальний вплив на побудову їх власної сім'ї.