38% - становить частка виключно внеску батька у формування самооцінки підлітка, решта 62% припадають на інші фактори. Такі дані були опубліковані групою вчених Університету Мірку Буана (Джакарта, Індонезія), як результат їх дослідження проведеного за участю 149 підлітків, які проживають зі своїм батьком.
Вчені висловили надію, що їх дослідження допоможе чоловікам повніше усвідомити важливість їх участі у вихованні дітей, яке не обмежується тільки матеріальним забезпеченням сім'ї, але має дуже важливий психологічний ефект, особливо, що стосується формування у дітей почуття власної гідності.
Результати дослідження
Результати цього дослідження, безумовно, підтверджують попередні дослідження (Ibrahim et al 2017; Amanda & Sulistyaningsih, 2018, Risnawati et al., 2020) про те, що участь батька у вихованні дітей позитивно впливає на особистісний розвиток. Роль батька також зводить до мінімуму девіантну поведінку (Jia & SchoppeSullivan, 2011), діти, які перебувають в близьких відносинах з батьком, менш агресивні (Amanda, 2018).
Встановлено, що кожен аспект участі батька істотно впливає на самооцінку підлітка. Так спілкування (розмови) впливає на самооцінку на 33%, спільна діяльність впливає на 36%, а емоційна близькість впливає на самооцінку на 31%. Чим краще спілкування, спільна діяльність і емоційна близькість батька і підлітка, тим вище самооцінка дитини.
Емоційна близькість батька з дітьми допомагає підліткам розвинути відповідальність, автономію і стійкість при зіткненні з проблемами (Biller & Solomon, 1993; Phares, 1993; Mallers & Neupert, 2010). Діти, близькі зі своїми татами, розрізняють різні ролі і обов'язки батька по відношенню до сім'ї, що формує у дитини позитивне сприйняття себе (Henderson et al., 2014 року). Позитивне сприйняття, яке дитина формує через взаємодію з фігурою батька, може задовольнити потребу в прихильності й уваги, так що воно впливає на суб'єктивну оцінку самого себе або розвиває, наприклад, високу самооцінку і самоефективність, тобто віру в особисті здібності, яка стимулює мотивацію для хорошого виконання завдань (Wardani & Noviyani, 2020).
Попереднє дослідження, проведене Amanda & Sulistyaningsih, (2018), показало, що участь батька підвищує здатність регуляції емоцій. Це відповідає дослідженням Ibrahim et al. (2017), в якому пояснюється, що реакція кортизолу знижується після взаємодії з батьком (приготування їжі, покупки), що забезпечує більш м'яку реакцію на стрес. Регулювання індивідуальних емоцій дуже важливо для розвитку почуття власної гідності (Velotti et al. 2017). Коли у дитини близькі стосунки з батьком, дитина легше висловлює емоції, які відчуває, тому емоції сорому, неповноцінності і емоційного придушення стають нижче, що позитивно впливає на суб'єктивну оцінку (самооцінку).
Важливо відзначити, що вимірювання залученості батька, яке вносить найбільший вклад в самооцінку підлітка, в першу чергу забезпечується спільною діяльністю батька і дитини.
Висновки з отриманих результатів
У цьому дослідженні розглядається точка зору дитини на участь батька у вихованні дітей. І судячи з отриманих даних, більшість респондентів відносяться до категорії «помірних», а саме 65% щодо участі батька і 64% по самооцінці, що означає, що в цілому близькість батька і дитини у респондентів даного дослідження досить хороша, а саме: респонденти емоційно близькі з батьком, добре спілкуються і взаємодіють з ним. У цьому дослідженні 16% респондентів віднесені до «нижчої» категорії, пов'язаної з участю батька у вихованні дітей. Це показує, що роль батька не була максимальною в моделях сімейного виховання, особливо в спілкуванні з дітьми, тати менше спілкуються з дітьми, ніж матері (Firdanianty et al., 2016).
Грунтуючись на результатах кореляційного тесту по кожному параметру участі батька, було виявлено, що кожен параметр значно позитивно корелював з самооцінкою підлітка. Це означає, що чим краще спілкування батько-дитина, тим вище самооцінка дитини.
На основі аналізу даних було виявлено, що внесок батька (участь батька) в формування самооцінки підлітків, становить 38%.
За матеріалами: PSYMPATHIC : Jurnal Ilmiah Psikologi, Volume 8, Nomor 1, 2021: 143-152