Центральним питанням робіт кримінологів, криміналістів, психологів, психіатрів, соціологів та педагогів виступає дискусія про співвідношення значення спадковості і виховання у формуванні особистості потенційного злочинця.
У світлі сучасної кримінології, криміналістики, психології, психіатрії, соціології та педагогіки показано, що головним фактором, що обумовлює формування особистості людини як злочинця, є особливості дитячої психології і реалізації функцій батьками.
Біографії злочинців і роботи вчених в цій галузі (Х. Шехтер, Д. Евері, А.О. Бухановський) відображають залежність процесів виховання і становлення вбивць.
Протягом усього XX століття, в зв'язку зі сплеском серійних вбивств на території значної кількості країн, в тому числі США і СРСР, кримінологи, криміналісти і психіатри комплексно досліджували природу становлення і формування особистості серійного вбивці (Джон Дуглас, Пітер Вронський, Джон Брофи, Ейдріан Рейн і т.д.).
А.О. Бухановський в дослідженнях підкреслює, що на схильність до жорсткого поводження впливає деструктивне виховання з боку батьків і несприятливе соціальне середовище. Даний висновок легко підтвердити історіями з дитинства злочинців проти життя.
Історії дитинства серійних вбивць
Відомий під прізвиськом «The Confession Killer» серійний вбивця Генрі чи Люкас прожив дитячі роки в несприятливій психологічній і соціальній ситуації, зокрема, його мати вела антисоціальний спосіб життя, мала знижену соціальну відповідальність і виявляла жорстокість по відношенню до дитини, не захищала його від агресії оточуючих, а провокувала її. В результаті ним було вбито 11 осіб, включаючи його матір.
Джон Уейн Гейси, здійснив 33 вбивства з проявом особливої жорсткості страждав в дитинстві від фізичного та емоційного насильства. В даному випадку жорстоке поводження батька і періодичні сексуальні домагання виростили особистість з поведінкою, що відхиляється в формі насильства над іншими людьми.
Варто згадати про особу «Новокузнецького монстра» Олександра Спесивцева, що скоював злочини з елементами садизму і канібалізму. Злочинець виріс у неблагополучній родині, його батько був алкоголіком, нерідко бив сина і дружину, а його мати проявляла гиперопеку, що також стало причиною негативного впливу на особистість. Також, його мати працюючи помічником адвоката, часто приносила додому зображення трупів, фотографії мертвих оголених тіл і розглядала їх разом з сином. Варто згадати, що хлопчик часто хворів, народився з дефіцитом ваги, тому однокласники сміялися над ним, а він не досяг особливих успіхів в школі і спорті. Його мати відчувала ненависть до однолітків сина. Розглядаючи фотографії разом з Олександром, мати говорила: «Подивися, ти виростиш, станеш сильним і покажеш всім, де їх місце».
Вона будила в сині агресію і жорстокість, що стало причиною того, що вона допомагала синові в скоєнні злочинів. Як ми бачимо, каталізатором розвитку відхилень у поведінці є не тільки насильство по відношенню до особистості і гипоопека, але і внутрішня злоба самих батьків, демонстрація дитині матеріалів «не за віком» (знімки трупів) і патологічна гіперопіка.
Іншим прикладом «продукту» виховання і соціального середовища являє собою Юрій Цюман на прізвисько «Чорноколготочник». Юрій ріс у неблагополучній родині: батько і мати страждали від алкоголізму. Батько часто бив сина, погрожував вбити. Мати вела безпорядне життя, син при цьому був свідком, що стало причиною формування сексуальних відхилень, народжувалася ненависть до батьків, а пізніше і до незнайомих людей.
Крім описаних випадків, існують й інші приклади становлення особистості злочинців, в житті яких виховання, ставлення батьків і процес соціалізації зіграли вирішальну роль. Річард Рамірез, Джеффрі Дамер не отримували в сім'ї турботу, що призвело до їх емоційної депривації і жорстокому поводженню в майбутньому. Ігор Іртиш, Альберт Де Сальво неодноразово піддавалися сексуальному насильству з боку дорослих людей. Андрій Чикатило, Едмунд Кемпер постійно зазнавали знущань з боку однолітків в школі і на вулиці. Ед Гін, Геннадій Міхасевіч, Сергій Головкін виросли в сім'ї, де виховний процес будувався на принципах жорстокості, насильства і принижень.
Основні риси виховання майбутніх злочинців
Так, базисні риси виховання і соціального середовища злочинців-убивць можна представити в наступному списку:
- Жорстокість з боку одного або кількох членів сім'ї.
- Сексуальне насильство всередині сім'ї, згвалтування з боку дорослих людей і дітей.
- Алкоголізм, наркоманія батьків, бідність.
- Приниження, образи з боку однолітків.
- Відсутність в сім'ї сприятливої психологічної атмосфери, де дитина не отримує уваги, ласки і турботи, гипоопека.
- Гіперопіка з боку батьків, їх внутрішня пасивна агресія до «кривдників» дитини.
Висновок
Безумовно, відносини в сім'ї відіграють вирішальну роль в становленні особистості. Рівень сімейного благополуччя, взаємини всередині сім'ї в більшості випадків визначають подальшу поведінку, майбутній стиль життя людини.
Жорстокість і ненависть по відношенню до дитини в дитинстві, гіпо- або гіперопіка породжують внутрішню агресію, психічні, сексуальні, поведінкові відхилення в розвитку особистості. Запобігти феномену виховання і становлення особистості злочинця, на даний момент, не представляється можливим. Однак всебічне вивчення цього процесу і заходи, спрямовані на збереження здорового сімейного виховання дитини та її соціалізації, можуть знизити ризик формування антисоціальних установок всередині особистості, що призведе до поліпшення наявної криміногенної ситуації.
Автори:
Дьяков Іван Олександрович, аспірант, кафедра педагогіки і психології вищої школи, АНО ВО «Московський гуманітарний університет»;
Марков Артем Дмитрович, студент, кафедра педагогіки і психології вищої школи, АНО ВО «Московський гуманітарний університет».
Джерело: «Феномен становления личности преступника: на примере серийного убийства» - Научно-практический журнал «Юридическая наука», №8 2021 [ЮН]