Група російських вчених провела емпіричне дослідження уявлень дітей старшого дошкільного віку про своїх батьків. Результати виявились цікавими, про них варто знати батькам дошкільнят.
Про методологію проведеного дослідження
В основу дослідження покладено: системний підхід у дослідженні сім'ї (А.Я. Варга); Ідеї А. Адлера, М.О. Єрміхіною про значущість вивчення уявлень дитини про батьків як чинник формування її ставлення до себе, взаємовідносин з оточуючими; дослідження А. Адлера, Дж. Боулбі, російських авторів Л.І. Божович, Н.В. Вараєвої, Л.С. Виготського, І.В. Дубровіної, Т.В. Леус, В.С. Мухіною щодо впливу образу батька та матері в уявленнях дитини на характер її взаємин з людьми та соціальне функціонування протягом усього життя.
Дослідження проводилося на базі дошкільної освітньої організації м. Красноярська. Вибірку склали діти старшого дошкільного віку, які виховуються у повних сім'ях, у кількості 30 осіб.
Як стимульні для піддослідних виступили фрази, що передбачають наступну спрямованість відповідей: уявлення про батьків (образ батька та образ матері); особливості взаємовідносин із батьками: взаємодія із батьками; ставлення до батьків; очікування від батьків; побоювання, пов'язані з батьками.
Про важливість дослідження
Позитивні батьківські образи – це символи батьків, що допомагають стабілізувати психіку індивіда у важких життєвих ситуаціях.
Інакше складається динаміка батьківських образів у свідомості людини, вихованої батьками, які були невротизовані, відчували страхи, гнівалися, маніпулювали близькими, виявляли лицемірство, аморальність, безпринципність, а свою незахищеність компенсували відчуженістю чи тиранією у ній. Такі батьки стають джерелом страждання для дитини, навіть якщо і «по-своєму» люблять її. Негативні емоції від спілкування з такими батьками стають причиною створення їх негативних образів у розумі дитини.
Таким чином, уявлення дитини про батьків складаються насамперед із образів батька та матері, а також специфіки її взаємин з батьками (у тому числі особливостей взаємодії з батьками, ставлення до них, очікувань та побоювань, пов'язаних з батьками).
Результати дослідження
В результаті збору інформації було отримано 67 асоціацій, що характеризують образ матері в уявленнях дітей, та 63 асоціації, що відображають образ батька. У ході обробки даних встановлено:
- уявлення дітей старшого дошкільного віку про батьків (образ батька та образ матері) пов'язані з їх емоційно позитивним ставленням до дорослих: батько та мати характеризуються як: «добрі», «кращі», «улюблені»;
- образ матері частіше асоціюється з виконанням господарсько-побутових функцій («готує», «прибирає», «миє підлогу»), батько сприймається як «герой», «чемпіон», що може бути пов'язане з дефіцитом спілкування з ним та неусвідомленим прагненням ідеалізувати його;
- в асоціаціях дітей практично не проглядається досвід взаємодії з батьками на тлі реалізації провідного виду діяльності дитини дошкільного віку — гри.
Характеризуючи особливості взаємин дітей старшого дошкільного віку з батьками, дослідники зазначили:
- найбільш звичними для дітей варіантами взаємодії з батьками є: участь у веденні домашнього господарства – з матір'ю (разом готуємо, прибираємо); прогулянки, перегляд телепередач – з татом. При цьому найбільш привабливим видом спільної діяльності для дитини є гра: "люблю, коли ми з мамою (татом)... граємо";
- відношення до батьків в цілому емоційно позитивне «Коли я думаю про свою маму (тата), то ... люблю її (його)». При цьому якщо образ матері асоціюється у дитини із турботою: «готує, робить мені торт», емоційною оцінкою: «добра, хороша», то асоціації, пов'язані з батьком, орієнтовані на отримання від нього матеріального вираження любові та уваги: «Купує мені іграшки , солодощі, подарунки», що можна пояснити прагненням дітей отримувати матеріальні «замінники кохання» через дефіцит спілкування з батьком;
- очікування дітей від батьків пов'язані з участю батьків у спільній діяльності (ігри, прогулянки), а також з проявом батьками позитивних емоцій та почуттів щодо них: «Мені хотілося б, щоб мама (тато)… не лаялися; були добрими», що показує гостру потребу дітей у коханні та прийнятті з боку батьків;
- побоювання дітей, пов'язані з батьками, характеризуються страхом емоційного заперечення з боку батьків: «Я не хочу, щоб мама (тато)… лаялися; сердилися»; «Я боюся, що мама… мене не обійме; що тато… мене не любить». Викликає тривогу у дітей також постійна трудова зайнятість батьків: «Я боюся, що мама (тато)… більше працюватиме; завжди працюватиме».
Висновок
Проведене дослідження свідчить про необхідність психолого-педагогічного супроводу сучасних батьків, які виховують дітей дошкільного віку. При цьому завданнями роботи з батьками мають бути:
- Інформування про вплив дитячо-батьківських відносин на психічний та особистісний розвиток дитини дошкільного віку.
- Формування позиції емоційного прийняття стосовно дитини.
- Навчання ефективним способам взаємодії з дитиною з урахуванням провідного виду дитячої діяльності – гри.
Автори дослідження:
Арамачова Людмила Вікторівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки дитинства, КДПУ ім. В.П. Астаф'єва;
Дубовик Євгенія Юріївна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології КДПУ ім. В.П. Астаф'єва;
Захарова Аліна Олександрівна – студент інституту психолого-педагогічної освіти, КДПУ ім. В.П. Астаф'єва
Джерело: Том 57 № 3 (2021): Научный журнал «Вестник КГПУ им. В.П. Астафьева». 2021. № 3 (57)