Що можна вдіяти навіть за несприятливих умов задля відновлення або збереження близьких взаємин з тими, кого ми любимо? Як ставати або залишатись близькими з дружиною та дітьми і мати довірливі взаємини з ними? Як бути добрим батьком?
Пропонуємо вам 15 питань з яких варто розпочинати розмову, якщо ви бажаєте уникнути формальних “прохідних” діалогів з рідними людьми. Ці питання були розроблені на підставі останніх досягнень в області нейрофізіології та соціальної психології Ванессою Ван Едвардс, засновницею і провідним дослідником поведінки лабораторії “Science of People” (США).
Що варто розуміти
Існує три рівні спілкування, від найпростішого до найглибшого: 1) Загальні риси; 2) Особисті турботи; 3) Особиста історія.
На найпростішому рівні ми обмежуємось в спілкуванні формальними повідомленнями, розпочинаючи діалог із запитань на кшталт: що сьогодні робив(ла)? як справи? як в школі? де ти був(ла)? На більш глибоких рівнях спілкування ми ведемо діалоги, які відкривають нам розуміння про те, що насправді хвилює людину: її цілі, турботи, цінності, мотиви, риси характеру.
Перше з чого слід розпочати, це відмовитись від формальних питань навіть на першому рівні спілкування. Проблема формальних питань в тому, що вони запускають діалог в режим “автопілоту”, перешкоджаючи і нам і нашому співрозмовнику перейти на глибший рівень спілкування. Відповіді на формальні питання зазвичай сухі, однозначні і часто передбачувані. Вони не дарують щастя у спілкуванні з вами, а це важливо, бо саме відчуття щастя стимулює нас до зближення з співрозмовником. Було доведено, що гарні, неформальні запитання, сприяють виробленню в нашому мозку Дофаміну, гормону який відповідає за відчуття нами щастя і задоволення.
На другому рівні спілкування ми відкриваємо один одному наші цілі, мотиви, турботи, думаючи про які ми прокидаємось з радісним передчуттям, або навпаки, вони не дають нам спокійно заснути, обтяжують нашу душу. На цьому рівні ми можемо стимулювати один одного до розвитку, просити або пропонувати допомогу, створювати довірливий простір для вразливості один перед одним.
На третьому, найглибшому рівні спілкування, ми готові ділитись один з одним власною історією, яку ми потаємно розповідаємо собі про самого себе. Це історія про те, ким ми самі себе вважаємо і вона може розпочинатись з таких питань: мені щастить чи я невдаха? я достатньо працюю? чи хороша я людина? я добрий батько? Від того, як я відповім на ці питання й залежить моя розмова із самим собою.
Три головних історії про себе
Існує три найпоширеніші розповіді про себе: Герой, Цілитель та Жертва.
Герой
Такі люди думають, що в їхньому житті було багато перешкод, багато проблем, але завдяки наполегливій праці та кмітливості вони з ними впоралися.
Герої дуже стійкі, бо вважають, що їхній життєвий шлях показав їм, що можливо пройти всі випробування.
Цілитель
Такі люди присвятили своє життя служінню, вони люблять допомагати та віддавати. Як правило вони обирають професії лікаря, вчителя, медсестри або домогосподарки. Вони люблять свою роботу, тому що вона ідеально вписуються в історію, яку вони розповідають собі про себе.
Проблема “цілителя” полягає в тому, що такі люди ставлять інших на перше місце, їм часто доводиться боротися із вигоранням, вони домагаються догодити всім та не вміють розставляти межі.
Дивіться також: Мислення спрямоване на зростання
Жертва
Розповідь жертви спочатку нагадує розповідь Героя. Вони так само вважають, що в їхньому житті було багато перешкод і проблем, але вони не в змозі їх подолати. Вони нещасливі.
Розуміти свою “Особисту історію” та особисті історії близьких нам людей, важливо з декількох причин. По-перше, якщо ми не усвідомлюємо власні історії, ми продовжуємо розповідати одну й ту саму історію, яка повторюється, повторюючи ті самі помилки. По-друге, якщо ми зможемо зрозуміти особисту історію людини, ми отримаємо ключ до розуміння її цінностей та поведінки. По-третє, наші особисті історії мають самостворюючу силу. Перетворюючи особисту історію ми можемо перетворити своє життя. Наприклад, експериментально було доведено, що від того, як я сприймаю свою успішність або неуспішність, залежить успішність моє діяльності. Іншими словами, я сам здатен налаштовувати себе, як на успіх так і на невдачу.
План зближення
Крок перший: близькі люди
Складіть за поданим нижче зразком перелік рідних та просто близьких вам людей, з ким ви найбільше спілкуєтесь або про кого багато думаєте, і навпроти кожного з них поставте цифру від 1 до 3, яка відображає рівень спілкування на якому з кожним з них ви знаходитесь:
- Загальні риси
- Особисті турботи
- Особиста історія
Рідні та близькі люди: | Рівень Спілкування: |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Обведіть ім’я людини з якою ви найбільше бажаєте зблизитись і почніть реалізовувати ваш “План зближення” з неї.
Дивіться також: 50 заспокійливих запитань у тривожні часи
Крок другий: 15-ть питань
Задаючи питання які передбачають неформальні, розгорнуті відповіді, що потребують більшої довіри до співрозмовника, маємо бути уважними й співчутливими слухачами. Щось особисте, завжди є цінним і з цим варто обходитись відповідно, виявляючи повагу до співрозмовника через уважне й тактовне вислуховування. Не забувати про зворотній зв’язок, який потрібен нашому співрозмовнику аби переконатись, що ми його чуємо, а не літаємо десь в хмарах, і потрібен нам, щоб упевнитись, що ми дійсно вірно зрозуміли його.
1. Питання 1-го рівня спілкування:
- Що було найприємнішим у твоєму дні?
- Що тебе надихає?
- Що цікаве є у твоєму житті?
- Ти вже намітила(ив) щось цікаве на ці вихідні / свята / канікули?
- Як твоє хобі* / друзі* / проєкт*? (*або інший яскравий момент для співрозмовника)
Чи можете ви пригадати яскраві радісні моменти в житті людей з вашого списку? Запишіть їх!
2. Питання 2-го рівня спілкування:
- Яка твоя найбільша мета зараз? (можемо в цьому людині допомогти)
- Ти зараз чомусь навчаєшся? (стимулюємо людину до розвитку)
- Який персонаж з книги або фільму найбільше схожий на тебе? (як людина себе ідентифікує)
- Який тягар у тебе на серці або в думках? ...Чим я можу допомогти? (створення безпечного простору для вразливості)
- Якою є історія твого життя? (те як людина розповідає про своє життя показує якою є її особиста історія)
3. Питання 3-го рівня спілкування:
- Коли ти найбільше відчуваєш, що тебе не розуміють?
- Що не знає про тебе більшість людей?
- Які сили сформували твою особистість та зробили тебе тим, ким ти є? (щоб зрозуміти свою особисту історію, самі дайте відповідь на це питання)
- Хто твій герой? (гарне запитання для молоді, щоб зрозуміти чиюсь особисту історію, дізнайтесь на кого дитина рівняється, або хоче бути схожою)
- Яким моментом у своєму житті ти пишаєшся найбільше? (питання-подарунок, виробляє багато гормону щастя)
Чек-лист
- Задавайте питання 2-го та 3-го рівня тим людям, які є для вас важливими.
- Проходьте всі три рівня (15 запитань) з своєю сім’єю раз на рік.
- Не просто плануйте (вирішуйте питання), але взаємодійте.
- Відмовтесь від формальних розмов. Для спілкування потрібна сміливість!
Дивіться також: Як залишитися батьком на війні?
Підсумки
Нам притаманно застрягати на рівні “автопілота”, тому необхідно докласти зусиль для переходу у спілкуванні з рідними на глибший рівень близькості. Люди можуть виглядати доволі щасливими, мов лебідь, який здається без особливих зусиль ковзає по поверхні ставка, аж поки ми не зазирнемо під воду і не побачимо, як відчайдушно він працює своїми лапами для просування вперед. Щоб допомагати один одному долати життєві виклики, маємо переходити на рівень де можемо говорити про темряву, бо чим більше ми говоримо про неї, тим світлішою вона стає!
Автор: Ванесса Ван Едвардс, https://www.scienceofpeople.com/