Емоційні взаємини в родині мають критичний вплив на психологічний стан дитини. Позитивні взаємодії можуть сприяти її розвитку та добробуту, тоді як негативні емоційні взаємини можуть викликати серйозні наслідки, включаючи ПТСР.
Родинне середовище створює основу для соціального та емоційного розвитку дитини. Саме батьківсько-дитячі емоційні взаємини є ключовим фактором у збереженні психічного здоров'я та комфорту дитини.
Емоційна атмосфера в родині
Емоційні взаємини в родині визначають структуру особистості дитини, формують ціннісні орієнтації та розвивають навички її міжособистісного спілкування. Дитина вивчає емоційні відповіді, встановлює емоційні зв'язки та засвоює норми емоційного вираження через спостереження за батьками та іншими членами родини. Своєю поведінкою дорослий створює для дитини модель емоційних станів та відчуттів, приклади емоційного ставлення до близьких дорослих, до родини, а згодом і до інших людей.
Відповідно, емоційна атмосфера в родині у той чи інший спосіб може впливати на психічний стан дитини. Позитивні та підтримуючі емоційні взаємини сприяють розвитку здорового самовизначення, самооцінки та ресурсів для подолання стресів. З іншого боку, конфлікти, насилля, або недостатня увага можуть призвести до психологічних травм та розвитку посттравматичних стресових розладів у дітей.
Емоційна компонента сімейної комунікації впливає на емоційну, когнітивну та духовну сфери розвитку дитини, мінімізуючи, зокрема, негативний вплив інформаційного простору на дитину, та соціуму, загалом, що сприяє відновленню і збереженню психологічної рівноваги дитини у кризових ситуаціях. Здорові емоційно ресурсні відносини в родині формують основу психологічного здоров’я дитини. Особливе значення у цьому процесі відіграє наявність внутрішньої культури та власний емоційний досвід самого дорослого. Саме внутрішня емоційна культура родини є основою психологічного здоров’я дитини.
Результати досліджень показали, що 86,1% з числа опитаних родин виявляють недостатню увагу до проблем емоційної сфери розвитку власної дитини, тоді як лише в оточені позитивних та емоційно підтримуючих стосунків в родині, у дитини розвивається здатність до адаптації та стресостійкість, відчуття власної вартості та спроможності впоратися з труднощами. Важливим є усвідомлення дорослими, що негативні емоційні взаємини, конфлікти, насилля чи недостатність підтримки з боку дорослих можуть призвести до психічного травмування та стресових реакцій у дитини. Коли ж мова йде про катастрофічні ситуації зовні, від впливу яких ми не в стані уберегти дитину, тут завданням дорослого є формування у дитини відповідних моделей поведінки, які б дозволили їй пройти ті чи інші моменти максимально екологічно для власного психологічного та фізичного здоров’я. Вміння давати вихід своїм почуттям запобігає формуванню нездорової агресії. Довірливі відносини у родині допоможуть знайти причини будь яких негативних емоцій.
Читайте також: 50 заспокійливих запитань у тривожні часи
Як батькам допомогти дитині долати негативні наслідки стресу
Загострення ситуації зовні певним чином впливає на психологічний клімат у родині, іноді напружуючи комунікацію та провокуючи конфлікти. І лише постійна робота дорослих над собою допоможе знайти потрібне рішення, демонструючи дітям приклад взаємоповаги та любові між членами сім’ї.
Дитина після досвіду подій, що викликали у неї страх, жах, безпеку та інші негативні емоції, яка була свідком чи жертвою насильства, аварії, розлучення батьків, може мати посттравматичні стресові розлади (ПТСР).
Комунікація, щедро насичена емоційно-безпосередніми контактами, формує емоційно-смислові відчуття, ставлення дитини, уявлення про себе і навколишній світ, про способи взаємодії з ним. Для дитини така комунікація має бути джерелом позитивних емоцій, ресурсних станів та відчуттів, що і сприяє оптимізації особистого внутрішнього стану.
Максимально насичуючи процес взаємодії з дитиною позитивними емоціями, ціннісними смислами та емпатійними діями, створюючи ситуації, де дитина вчиться думати про «щастя», відчувати і дорожити тим, що викликає у неї позитивні емоції, дорослі тим самим забезпечують гармонію почуттів, мислення та уяви дитини.
Емоційна включеність дорослого у життя дитини допоможе зробити правильні і своєчасні кроки у напрямку як запобігання, так і подолання різного роду стресових розладів у дитини.
У випадках де дитина не може подолати стрес самостійно, батьки мають звернутися до фахівців, які спеціалізуються на дитячому психічному здоров'ї. Професійна допомога може включати терапію, консультування та інші методи лікування.
Автор: Федорчук О.І. науковий співробітник лабораторії психології дошкільника. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України