Мабуть всім нам знайомі відчуття невиправданих очікувань та сподівань, що не здійснилися.
Кілька років тому таке трапилося зі мною та моєю родиною під час нашої мандрівки на автофургоні по Техасу. Ми планували провести кілька днів на озері, яке виглядало чудовим на веб-сайті, але коли ми приїхали, то знайшли його повністю висохлим. Нам пояснили, що кілька місяців тому прорвало дамбу і вода витекла з озера, але ж на сайті нічого про це не повідомлялося!
Це не стало для нас завеликим розчаруванням; у нас не було човна чи будь-яких планів щодо пляжного відпочинку на воді. Крім того, ми всі були свідомі можливих ризиків та сюрпризів життя в автофургоні.
Життя батька теж повне ризиків та сюрпризів.
У нас бувають очікування щодо того, як все має бути, але реальність виявляється зовсім іншою. Й іноді це супроводжується величезним розчаруванням.
Саме про це йдеться у різдвяній історії щодо Йосифа. Він пережив розчарування, яке, мабуть, перевершує те, що більшість із нас може уявити. Я навчився трьох принципів з його історії для нашого батьківства, які можуть бути застосовані й до сучасних татусів, особливо до мене.
Порада 1. Зробіть паузу
Як відомо з біблійної розповіді, Йосиф дізнався, що його майбутня дружина Марія, виявилася вагітною, а батьком дитини був не він. Це мала бути нищівна новина. Незважаючи на те, що пізніше він дізнався, що це була дивовижна вагітність, чи можемо ми звинувачувати Йосифа за те, що він спочатку припустив найгірше? У цю мить він обмірковував те, щоб розірвати заручини, що було б його правом, враховуючи те, що здавалося очевидним, і закони, за якими він жив. Тим не менш, він планував зробити це, не прилюдно присоромивши її — чого від нього також майже очікували.
Але він зробив паузу. Він не дозволив швидкоплинним емоціям здолати його.
Це великий урок для мене. У мене четверо маленьких доньок, і, особливо коли ми всі шестеро подорожуємо разом у тісному фургоні, будь якої миті життя може стати неспокійним. Через суперечки між дітьми або несподівані подорожні пригоди, емоції можуть зашкалювати. Дуже часто моя перша реакція це емоційна відповідь й виказування свого розчарування. Я навіть можу сказати щось різке, аби скоріше відновити порядок, що, зазвичай призводить до ще більших образ і розчарування.
Особливо під час свят ми повинні пам’ятати, що не завжди все йде так, як ми хочемо, і очікування не завжди виправдовуються. Нам потрібно докладати свідомих зусиль, щоб сповільнитися, можливо, порахувати до десяти, і зробити все необхідне, щоб зменшити ескалацію та уникнути реакцій спричинених емоціями чи розчаруванням.
Порада 2. Обміркуйте
На цьому етапі у біблійній розповіді про Йосифа є короткий опис, який часто не помічають:
«щойно він про це подумав».
Це про Йосифа, який робить крок далі, після паузи він аналізує ситуацію. Він, очевидно, провів деякий час, обмірковуючи правильний курс дій.
Зробивши паузу, ми можемо прогулятися, помолитися і, можливо, поговорити з другом. Коли ми витрачаємо час на обмірковування, це збільшує ймовірність того, що ми приймемо правильне рішення — таке, яке не ґрунтуватиметься на нашій власній гордості чи емоціях, а враховуватиме добробут інших.
Давайте також пам’ятати, що наші діти спостерігають за нами. Наша здатність зупинятися й обдумувати стане для них гарним прикладом і допоможе створити атмосферу миру та спокою в наших сім’ях.
Порада 3. Зверніться за підказкою
Я вважаю, що рішення Йосифа, щоб зупинитись і поміркувати, допомогло йому набути необхідний внутрішній настрій для сприйняття порад та вказівок щодо вірних дій. Коли з’явився ангел і наказав йому одружитися з Марією незважаючи на ситуацію, його збентеження та розчарування змінилися ясністю та надією. Він став частиною більшого дива й побачив народження Ісуса на власні очі.
Часто нам, як батькам, подобається думати, що ми знаємо, що є найкращим. Зрештою, саме від нас очікують лідерства та розуміння, як поводитися в різних життєвих ситуаціях. Але насправді ми досить обмежені. Ми бачимо лише одну сторону будь-якої ситуації, і часто нами керують власні егоїстичні бажання або сильні емоції, які нас проймають. Іноді ми можемо реагувати на членів сім’ї, ґрунтуючись на якихось попередніх розчаруваннях дня, що не мають нічого спільного з ними. Повірте мені, я переживав це на власному досвіді.
Це лише деякі з багатьох причин, чому нам корисно шукати мудрості. Ми можемо бути впевненими, вмотивованими татусями, які все ще зберігають достатньо скромності, щоб не завжди довіряти власним думкам та почуттям. Ми всі потребуємо керівництва — від Бога, від наших дружин, дітей та від інших татусів, які можуть підбадьорити нас і допомогти нам подолати складні ситуації. Ми виграємо, коли отримуємо погляд на нашу боротьбу під іншим кутом.
Мій погляд на спорожніле озеро в Техасі незабаром змінився. Мої доньки захопились дослідженням висохлого дна озера, а захід сонця над цією скелястою місцевістю виявився неймовірним.
Чоловіки, ми можемо відкривати неймовірні речі й зростати як батьки, просто зупинившись і подумавши та скориставшись з підказок. Здається, що ці принципи спрацювали для Йосифа, який виявляв спокій під час спустошення, і він відіграв ключову роль у величному моменті історії всього людства. Сподіваюсь, що ці принципи також збагатять дивовижними моментами кожного з нас цього Різдва.
Автор: Джефф Заугг