60% старшокласників відзначають надзвичайну сонливість у денний час. Чверть із них кажуть, що через це у них знизились оцінки. Залежно від того, до якого дослідження звернутися, від 20% до 33% учнів засинають під час уроку принаймні раз на тиждень.
Попередні статистичні відомості абсолютно підтверджують. У будні половина усіх підлітків спить менше семи годин. До часу, коли вони переходять у випускні класи, відповідно до досліджень Фредеріка Деннера з університету Кентуккі, вони у середньому вночі сплять трішки більше, ніж шість із половиною годин. Лише 5% старшокласників сплять середньостатистичні вісім годин. Звичайно, усі ми пам’ятаємо, як утомлювалися в школі. Проте не так, як сучасні діти.
Той факт, що діти від початкових і до старших класів включно сплять на одну годину менше, ніж діти 30 років тому, залишився непоміченим. Поки діти маленькі, батьки дуже ретельно слідкують за їхнім сном, однак уже для дошкільнят питання сну просто випадає зі списку пріоритетів. Навіть ті, що ходять у садочок, отримують на 30 хвилин сну менше, ніж колись.
Скільки сімей — стільки й причин, чому ця година втрачається. Занадто багато занять у секціях і гуртках, обтяжливі домашні завдання, порушення графіку сну, телевізори та мобільні телефони у спальні — все це вносить свою частку. Не забуваймо і про почуття вини — затемна повертаючись з роботи, батьки хочуть проводити час зі своїми дітьми, а не бути тиранами, що наказують їм лягати спати. (Одне дослідження виявило, що 94% старшокласників самі собі встановлюють час, коли слід спати). Всі ці чинники зв’язуються в один вузол зручної неосвіченості, але лише дотепер, адже раніше ми могли ігнорувати ту одну годину, оскільки ніколи не знали її справжньої ціни для дітей.
Завдяки використанню новітніх технологічних і статистичних інструментів, спеціалістам зі сну нещодавно вдалося виокремити та виміряти вплив нестачі однієї години. Оскільки мозок дитини розвивається до 21 року і до того ж переважно уві сні, втрата цієї години може мати показний вплив саме на мозок дитини, а не дорослого.
Дивовижним є не те, що сон важливий не лише для хороших оцінок та емоційної стабільності, а й для феномену, до якого, вважалося раніше, він не має ніякого стосунку, — до міжнародної епідемії ожиріння та синдрому порушення активності й уваги (ро́злад дефіци́ту ува́ги та гіперакти́вності, скорочено — РДУГ). Деякі вчені припускають, що проблеми зі сном у роки, коли організм активно формується, можуть призвести до незворотних змін у структурі мозку дитини, що неможливо виправити додатковими годинами сну, щось схоже на те, як доросла людина почувається, коли прокидається з похмілля. Дуже навіть можливо, що такі відмінні риси, які характеризують підлітковий вік (перепади настрою, депресія і навіть переїдання), є насправді просто симптомами хронічного недосипу.
Вплив недосипу на мозок дитини
Експеримент серед 77 учнів четвертого та шостого класів, проведений доктором Аві Садехом з Тель-Авівського університету, виявив, що розрив у продуктивності, викликаний відмінністю у сні всього на годину, був більший, ніж розрив між звичайним чотирикласником і шестикласником. Інакше кажучи, шестикласник, що куняє на уроках, скочується до рівня чотирикласника. «Втрата всього лиш однієї години сну еквівалентна втраті двох років когнітивного дорослішання та розвитку», — пояснив Садех.
Доктор Монік Ле Буржуа, з Брауна, вивчає вплив сну на дошкільнят. Фактично всім юним дітям дозволяють пізніше лягати на вихідні дні. Вони не сплять менше і не страждають від недосипу, вони просто зміщують свій сон пізніше по п’ятницях і суботах. Однак вона все одно помітила, що зміна графіку сну напряму пов’язана з результатами стандартного IQ-тесту. Кожна година недосипу на вихідних, що вибилась зі звичайного графіку сну, коштувала учням семи пунктів на IQ-тесті. Доктор Пол Суррат з університету Вірджинії вивчав вплив проблем зі сном на показники словникового запасу в учнів перших класів. Він також знайшов зниження показників тестів на сім пунктів. Суррат відзначає, що ці сім пунктів мають важливе значення: «Порушення сну може настільки ж негативно впливати на результати IQ-тесту, як і свинець».
Взаємозв’язок між сном та оцінками досягає піку у старших класах, коли особливо зменшується час сну. Доктор Кайла Вальтстрьом з університету Міннесоти опитала більше семи тисяч учнів шкіл Міннесоти стосовно того, як вони зазвичай сплять і які в них оцінки. Підлітки, які отримували оцінки «відмінно», спали в середньому на 15 хвилин довше, ніж ті, які отримували «добре», а ті, у свою чергу, спали в середньому на 15 хвилин довше, ніж ті, які отримували «задовільно», і так далі. Дані дослідження пані Вальстрьом практично повністю збігаються з результатами дослідження Карскадона з Брауну, проведеного раніше на більш ніж 3000 учнів з Род-Айленду. Звичайно, це середні дані, однак схожість між результатами досліджень говорить сама за себе. Важливі кожні 15 хвилин.
Чому недосип так негативно впливає саме на дітей?
Завдяки використанню апаратів МРТ дослідники тепер починають розуміти, як саме нестача сну впливає на мозок дитини. Наприклад, утомлені діти не можуть пригадати, що саме вони щойно вчили, оскільки нейрони втратили пластичність і не можуть сформувати нові синаптичні зв’язки, необхідні для кодування пам’яті.
Дещо інший механізм впливає на уважність дітей у класі. Нестача сну ослаблює здатність нашого організму добувати глюкозу з крові. Без цього потоку базової енергії префронтальна кора, відповідальна за так звану «виконавчу функцію» мозку , страждає більше за інші частини мозку. Серед цих виконавчих функцій є функція побудови та налаштування думок на досягнення цілей, передбачення результатів, а також сприйняття наслідків дій. Звідси виходить, що втомлені люди мають проблеми з імпульсивним управлінням, а тому такі абстрактні цілі, як навчання, поступаються місцем розвагам. Утомлений розум ніби зациклюється на неправильній відповіді і вже не може придумати нове, більш креативне вирішення, раз за разом повертаючись до однієї і тієї ж думки, що він уже знає як помилкову.
Обидва ці механізми ослаблюють здатність дитини навчатися протягом дня. Однак для науки найбільш цікавим є те, на що здатен мозок дитини, коли вона спить уночі. Метью Вокер, доктор з каліфорнійського університету Берклі, пояснює, що під час сну мозок сортує нову інформацію, отриману за день, найбільш доцільними для неї ділянками. Кожна стадія сну відіграє свою унікальну роль в процесі запам’ятовування. Наприклад, вивчення іноземної мови вимагає вивчення невідомих слів, активізації слухової пам’яті для запам’ятовування нових звуків і моторних навичок для того, аби правильно вимовляти нове слово. Словниковий запас синтезується гіпокампом рано вночі під час «повільної стадії сну», тобто глибокого сну без сновидінь. Моторні навички дикції опрацьовуються у другій фазі повільного (так званого глибокого) сну, а запам’ятовування звуків відбувається на всіх стадіях сну. Спогади, що несуть емоційне навантаження, обробляються під час парадоксального (швидкого) сну. Чим більше ви вивчили протягом дня, тим більше вам потрібно спати цієї ночі.
Для того аби ще раз об’єднати ці спогади, під час сну вмикаються певні гени. Один із цих генів відіграє основну роль у зміцненні нейронних зв’язків. Хоча протягом дня мозок і синтезує певні спогади, але покращуються і конкретизуються вони саме вночі — окреслюються нові умовиводи та асоціації, що наступного дня переростуть у глибокі та проникливі думки.
Дитячий сон якісно відрізняється від дорослого, оскільки діти проводять понад 40% свого сну у фазі повільного сну (це вдесятеро більше ніж дорослі). Саме тому хороший нічний сон є важливим для довготривалого запам’ятовування нових слів, таблиць, історичних дат і багатьох інших фактичних даних.
Напевно найбільш захопливим є те, що емоційний контекст спогадів залежить від того, в якій ділянці мозку ці спогади обробляються. Негативні стимули — мигдалині мозочка, позитивні чи нейтральні спогади — гіпокампом. Нестача сну значно більше впливає саме на гіпокамп, ніж на мигдалину мозочка. Як результат — людям, які недосипають, дуже важко згадати саме позитивні моменти, тоді як негатив згадується без жодних проблем.
Під час одного експерименту, проведеного Вокером, учням, які недосипають, потрібно було запам’ятати певний список слів. Як виявилося, вони зберегли у пам’яті 81% слів з негативним значенням, наприклад слово «рак». У той самий момент час слів із позитивним чи нейтральним забарвленням, як-от «сонячне світло» чи «кошик», вони могли згадати лише 31%.
«Сьогодні склалася дуже небезпечна ситуація, — відзначив Вокер, — коли діти змушені вивчати значно більше, вони отримують значно меншу кількість сну для опрацювання нових знань. Якщо така ситуація буде прогресувати, ми матимемо великі проблеми».
Вплив недосипу на підлітків
Нестача сну негативно впливає на всіх дітей, однак саме для підлітків хороший сон — справжнє випробування.
Мері Карскадон з університету Брауну довела, що під час статевого дозрівання циркадний ритм (циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів пов’язані зі зміною дня і ночі), інакше кажучи, біологічний годинник, «переходить на інший час», через що підлітки довше не хочуть спати. У дітей до підліткового віку та дорослих, коли на дворі темніє, у мозку починає вироблятися мелатонін, що робить нас сонливими. Однак мозок підлітків не виробляє цього мелатоніну ще протягом 90 хвилин після настання темряви. Саме тому, навіть якщо вони лягли о 22:00 (чого вони не роблять), то все одно будуть лежати без сну, втупившись у стелю.
На світанку підлітків розбудить будильник, тому їхній мозок досі продовжує виробляти мелатонін, що у свою чергу, змушує їх знову засинати або на першому уроці.
Кілька вчених також відзначили, що такі притаманні сучасним підліткам риси, як-от часті зміни настрою, імпульсивність, незацікавленість ні в чому, також є симптомами хронічної нестачі сну. Можливо, у нашій культурі спотворене поняття підліткового віку саме тим, що вони просто недосипають?
Сон є важливою біологічною потребою для всіх живих істот на нашій планеті. Але лише люди намагаються йому протистояти. Ми вбачаємо у сні не фізичну потребу, а щось таке, що можна віднести до характеру людини. Визнати втому — те саме, що показати свою слабкість, а от не піддатись спокусі подрімати — це вже ознака сили характеру. Сон для слабаків.
Однак, можливо, ми не помічаємо тієї небезпеки, що нависає над нами. Девід Дінгес з університету Пенсильванії провів експеримент, скоротивши сон дорослих до шести годин уночі. Після двох тижнів його піддослідні відзвітували, що в них усе гаразд. Проте результати низки тестів показали, що вони настільки ж ослаблені, як і ті, хто не спав останні 24 години.
Дінгес провів цей дослід, аби показати, наскільки акумулятивною є нестача сну, а також якою мірою наше самопочуття може бути обмануте недосипом. Однак, читаючи про його експеримент, кожен із нас може легко припустити, що «на мені б це позначилось. Але точно не так сильно. Я був би винятком». Протягом багатьох років ми справлялися з нестачею сну і примудрилися вистояти. Якось ми до цього звикли.
Але коли мова йде про дитячий мозок, що досі розвивається, чи можемо ми про це так само зухвало заявляти?
З книги: «Батьки в шоці: новий погляд на виховання» По Бронсон, Ешлі Меррімен. Вид-во «Ранок» : Фабула, 2019 р.