Дотримання правил, рекомендованих батькам Ліндою Сіблі, авторкою серії книг «Дружня родина» й редактором журналу «Християнське виховання сьогодні», допоможуть батькові вибудувати позитивні, позбавленні роздратування стосунки зі своїми дітьми.
Правило №1 — Подайте приклад активної участі у справах членів вашої родини
Ви очікуєте, що діти будуть перейматись не лише власними інтересами але й інтересами інших в сім’ї? Покажіть їм власним прикладом, що передусім вам, як батькові, важливі інтереси ваших дітей. Активно долучайтесь до розмов та ігор ініційованих вашими дітьми, не нехтуйте ними.
Правило №2 — Виявляйте тактовність й повагу до почуттів ваших дітей
Покажіть дітям на власному прикладі, яким чином називати власні почуття та як говорити про них іншим. Лише зберігайте необхідну долю здорового глузду, вирішуючи про що та як розповідати дітям стосовно всієї гами власних хвилювань. Та все одно вам доведеться відкритись перед дітьми, інакше вони не навчаться розпізнавати власні почуття та з розумінням ставитись до почуттів інших. Якщо поважатимете емоції ваших дітей, їм буде легше розповідати про чутливе й особисте вам. Ні в якому разі не можна дражнити та ображати дитину, коли вона ділиться своїми почуттями, хай навіть й у неналежний спосіб. Для пояснення, як було б висловити свої почуття правильно, оберіть слушний момент, коли страсті заспокояться.
Правило №3 — Кажіть за себе, а не за дитину
В деяких родинах заведено, щоб один з членів сім’ї висловлював рішення, думки та бажання за інших. Іноді цей хтось, може бути батько. А якщо так роблять дорослі, то скоро так само вчинять й діти. Але результат завжди один: інші члени сім’ї почуваються позбавленими права на висловлювання власних почуттів та думок. Будьте уважні, нехай кожен в родині почувається вільним відкрито висловлювати ВЛАСНІ думки та бажання.
Чимало дорослих, самі того не помічаючи, заважають дітям висловитись, бо самі забагато говорять. Та якщо ви будете уважні до дітей, зважаючи на те що вони говорять та пам’ятаючи про сказане ними, трапляться великі дива!
Правило №4 — Не давайте порад про які вас не запитували
Це особливо слушне правило для батька, який звик читати своїм дітям нотації, вказуючи їм, що можна а чого не не можна. Багато батьків щиро вірять, що саме в цьому й полягає їхній обов’язок. Вони не розуміють, що їхній менторський тон заважає дітям відкрито висловлюватись щодо своїх почуттів. Слідкуйте за собою, щоб не користуватись фразами на кшталт «ти повинен», «ти повинен був». Розповідайте лише про власні почуття.
Так, трапляються моменти, коли діти потребують вашої настанови й поради. Якщо ви відчуваєте, що дитина потребує допомоги, запитайте у неї: «Допомогти тобі обміркувати це питання?» або «Хочеш, я тобі допоможу?» Так буде набагато краще. Намагайтесь не змушувати дітей все робити «по-вашому». Не відмовляйте дитині в праві відмовитись від вашої допомоги. Навіть якщо це неприємно. Не нав’язуйте дитині своїх порад. Зачекайте, поки вона сама не попросить про допомогу.
Правило №5 — Не налягайте на дитину, коли щось трапилось
Люди не завжди готові говорити про потаємні почуття й думки. Часом боляче та лячно розповісти про якийсь випадок або хвилювання. Не наполягайте! Дайте дитині час набратись хоробрості й підготуватись. Вона не буде почуватись вільно й невимушено говорити про те, про що не готова розповісти.
Правило №6 — Веселіться та жартуйте
Ми часто кудись поспішаємо, втрачаючи здібність насолоджуватись сімейним спілкуванням. Частіше смійтеся, грайте та дурійте. Ваше спілкування з дітьми буде легшим й відкритішим, якщо від спілкування з батьком вони отримують задоволення!