Багато з нас, татусів, іноді переживають глибоке відчуття безнадії щодо власного батьківства, з різних на те причин, часом досить складних. Як татусі, ми можемо відчувати безнадію, тому що у нас є невирішені проблеми або глибокі рани у стосунках з нашим батьком, чи-то взагалі через його відсутність в нашому житті. Такі переживання можуть бути спровоковані несподіваною розлукою з нашою дитиною, безладним розлученням чи важким шлюбом, проблемами в інших стосунках, особистою кризою, спричиненою нездоровою поведінкою чи колами залежності у нашому житті, врешті війною.
Надія — важлива складова нашого батьківства
Почуття безнадії також може бути пов’язане з вибором, який зробила дитина. Ви намагаєтесь бути хорошим татом, і здається ви ним є, але несподівано ваша дитина обирає шлях, який значно відрізняється від того, на що ви розраховували, у що інвестували та на що сподівалися для нього чи неї. У вашому серці «хорошого тата» починають вирувати питання та почуття що підштовхують вас до збентеження, ізоляції та, можливо, сорому. Тим часом ви спостерігаєте за іншими батьками у своїй спільноті або в соціальних мережах, чиї діти, здається, процвітають і досягають успіху в усіх відношеннях. Це теж може красти у вас, як батька, почуття надії.
Якою б не була причина, коли батьки втрачають надію, вони втрачають розсудливість, енергію та мотивацію, а також впевненість і розуміння щодо того, як вирішити проблеми, які стоять перед ними. Особливо сумно, коли ці тати здаються; вони відчувають себе фізично та/або емоційно виснаженими, і це провокує низхідну спіраль, яка може зробити їхніх дітей значною мірою вразливими, можливо, фактично залишивши їх без батька. І, звичайно, це може стати перешкодою для самого батька у багатьох інших сферах його життя.
Ми всі як батьки часом боремося з безнадією
Отже, куди ми можемо піти, щоб позбутися почуття безнадії? Чи існує формула, яка дозволяє переробити «безнадійне батьківство»? Якими вірогідними шляхами ми можемо піти, щоб подолати почуття приниження та невдачі, пов’язані з нашими власними помилками, марнотратним життям дитини чи тим і іншим?
По-перше, маємо зазначити з нашого багаторічного досвіду роботи з чоловіками, що ріст батьків найкраще відбувається в групах. Тато, що бореться, в оточенні спільноти батьків сповнених надії, може відродити свою пристрасть і повернути оптимізм. Крім того, ми вважаємо, що перетворення від безнадійного до сміливого, надійного батьківства можна знайти в чомусь, що може здатися простим, але це точно нелегко...
Безкорисливі та навмисні вчинки любові
У серці батька, який має надію, міститься джерело любові. І якщо почуття любові не приходять природним шляхом, такі чоловіки все одно зобов’язуються здійснювати безкорисливі вчинки з любов’ю. Вони вирішують робити те, що вважають правильним, навіть якщо це протилежно тому, що вони відчувають, знаючи, що з часом почуття прийдуть слідом за діями. Така активна, наполеглива любов надихає та спонукає до нових і більш здорових звичок і установок, а також допомагає цим батькам не поринути назад у лещата «безнадійного батьківства», яке в наступних циклах перетворюється на безбатьківщину.
Стикаючись із щоденними розчаруваннями та виснаженням, тати, що втратили надію, можуть думати, відчувати та навіть робити коментарі на кшталт: «Я покінчив з тобою», «Я більше цим не займаюся», «Мені набридла твоя поведінка», «З мене досить». В деяких ситуаціях такі почуття цілком зрозумілі і їх потрібно висловлювати в правильній обстановці. Але чіпляння за всі тривоги і страждання створює благодатний ґрунт для «безнадійного батьківства».
Тому, тату, зроби все можливе, щоб не кидати ці коментарі, як дротики, у своїх дітей чи їх маму. Подібні негативні коментарі можуть завдати серйозної шкоди і переслідувати членів вашої родини десятиліттями, а може, й усе життя. Натомість знайдіть близького друга, бойового приятеля чи чоловічу групу, з якою ви зможете поділитися глибинами свого серця.
Читайте також: «Основи батьківства» в умовах воєнного часу
Оточіть себе татами з позитивним, здоровим впливом
Знайдіть чоловіків, які будуть говорити з вами розсудливо і допоможуть повернути вас до сповненого надією батьківства. Вони можуть поставитись з розумінням до вашої ситуації і все одно запитають, щоб дізнатися, яким чином ви збилися з курсу. З часом вони допоможуть вам опрацювати глибоко вкорінені негативні думки та замінити їх новими конструктивними думками, словами та діями.
З часом ваша точка зору може змінитися. Замість того, щоб бачити лише проблеми, ви зможете угледіти й причини, щоб бути вдячним. Замість того, щоб закриватися або припускати найгірше, ви зможете виражати емоції в здоровий спосіб і працювати над покращенням стосунків з дітьми.
Батьки, ми доволі схожі й бачимо у світі багато безнадії. Але саме надія може стати нашою секретною зброєю як батька. Без неї ми не дамо нашим дітям найкраще. Саме з надією ми можемо сприяти їхній боротьбі. Ми повинні вирішувати складні аспекти нашої ситуації батьківства з впевненою рішучістю і навчитися реагувати на негатив, з яким стикаються всі тати, з надією.
Джерело: https://fathers.com/