Мова може багато розповісти. Якщо запитати, кого нам у житті бракує більше — матері чи батька, то більшість, ймовірно, вибере батька. Адже батько часто відсутній, як фізично, так і емоційно. Іноді навіть здається, що краще, коли він відсутній, аніж присутній. Але як виконувати батьківську роль, коли вона не має чіткого визначення у культурному коді останніх кількох століть? А може й більше?
У нашій мові немає слова, що відображає суть бути батьком. Є поняття «батьківства» як функції обох батьків, є «материнство», але для батька — нічого подібного. Що це може означати для сім'ї чи культури? Можливо, це своєрідна компенсація за патріархальний устрій?
Криза татусівства
Я чув, що деякі педагоги запропонували термін «татусівство». Це слово потрібно інтегрувати в нашу мову та культуру. Криза «татусівства» мені знайома не тільки як психотерапевту, але й як сину. Мій батько був відсутній і помер, коли мені було 22 роки. Його батько також був відсутній, працюючи з ранку до ночі. А дідусь загинув на війні. Інші чоловіки в нашій історії або загинули, або були репресовані, або померли під час Голодомору.
Таким чином, у нас була не просто криза «татусівства», а й загальна відсутність чоловіків. З часів совка ситуація мало змінилася: чоловіків стало більше, але батьків, інтегрованих у відносини з дітьми, не надто прибуло. Тепер, коли вже десятки тисяч чоловіків загинуло і багато стали інвалідами, криза «татусівства» поглибиться. Без батька можуть вирости діти, які не зможуть «панувати у своїй сторонці» так, щоб ніхто і не посмів дертися у цю «сторонку».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залишитись батьком після перемоги
Завдання для чоловіків
Але ми не повинні здаватися! Є багато речей, які можна зробити. Якщо ми хочемо відновити хребет нашої України, ми повинні повернути не тільки розуміння чоловічності у суспільстві, де чоловіків часто демонізують, але й відродити, можливо, воскресити «татусівство».
Це завдання для чоловіків, які повинні знову відкрити для себе призначення бути батьком, татом. Жінки тут не можуть допомогти. Вони не мають бігати за чоловіком і випрошувати у нього приділити час власній дитині. Можливо тому у нас є «материнство», але «татусівства» немає.
Повернути собі роль батька можуть лише самі чоловіки, і ця робота ще навіть не почалася, хоча вже багато чоловіків стараються бути гарними татусями.
Я останнім часом багато думаю про це. Можливо, колись поділюся своїми думками з вами, друзі, але я ще далекий від того, щоб запропонувати конкретні кроки для вирішення проблеми «татусівства». Є деякі ідеї, якими я поділюся, якщо вас це зацікавить. Але хоча б давайте слово «татусівство» почнемо використовувати, або запропонуйте власне. Дякую!
Джерело: Roman Melnychenko