Як би ми того не бажали, але позбавитись почуттів неможливо. На них не можна «просто не зважати». Не можна робити вигляд що їх не існує. Але коли ви намагаєтесь дати вихід своїм хвилюванням, пам’ятайте ці три правила.
Правило 1. Невиявлені почуття все-одно зберігаються
Таке почуття зберігаються в глибині нашої душі й коли-небудь вирветься назовні. Ви пригнічуєте його, але воно в той чи інший спосіб знайде собі вихід.
Саме почуття є джерелом нашої енергії. Раніше ми вже писали: витрачаючи енергію розумно, ми набуваємо душевного здоров’я. Але якщо заперечувати наявність такої енергії у себе, вона не розчиниться у світовому просторі. Вона — наче та пара, що піднімається над каструлею з водою що кипить. Каструлю можна накрити кришкою. Тепер пари не видно, але вона нікуди не зникла. В решті-решт вона знайде собі щілину й покажеться над кришкою — з вашою допомогою чи без неї. Те саме можна сказати й про енергію емоцій. У підсумку кожне з наших почуттів знайде собі якесь виявлення. І якщо ми не віднайдемо розумний спосіб виразити його, воно проявиться само.
Проявиться у вигляді:
- Тілесних хвороб, що розвинулись на нервовому ґрунті;
- Знервованості й безпідставного роздратування, грубості відносно людей;
- Неадекватних реакцій на пересічні події.
Правило 2. Почуття можна виявляти по-різному
Всі люди переживають однакові почуття. Різниця між ними лише в тому, що виявляємо ми ці почуття в різний спосіб. Є безліч здорових способів для того, аби вилити свої почуття. Ми — батьки, тому на нас покладено подвійне завдання:
- Віднайти такі способи виявлення почуттів, які якнайкраще підходять нам самим;
- Допомогти нашим дітям відшукати такі способи виявлення почуттів, які підходять їм.
Правило 3. Візьміть собі за правило — не приховувати й не пригнічувати власні почуття
Встановіть нове сімейне правило для себе та дітей — виявляти свої почуття. Ні, це не заклик до розбещеності у прояві почуттів.
Розбещеності можна уникнути, якщо пам’ятати про один простий принцип:
Виявляйте почуття в будь який спосіб, за виключенням таких, які можуть завдати шкоду — тобі самому, людям навколо, речам та майну.
Поясніть цей принцип дітям. Наприклад:
- Можна піти до себе в кімнату й побути наодинці. Але не можна повністю ігнорувати людей, які тебе люблять й турбуються про тебе (це шкодить тобі).
- Можна сказати подружці, що ти ображена на неї за те, що вона всім розбалакала твої секрети. Але не можна на помсту самій пліткувати про неї (це шкодить людям навколо).
- Якщо ти злий, можеш побити подушку. Але не можна жбурнути іграшкову вантажівку в екран телевізора (ти пошкодиш майно).
Якщо не забороняти ні собі, ні дітям, ні іншим членам сім’ї відчувати та виявляти почуття, то життя стане яскравішим й багатшим — і ваше, і всієї родини.
Вправа для всієї родини
Поставте собі за мету: на цьому тижні відкрито виявити хоча б одне з тих почуттів, які ви зазвичай приховуєте.
Для цього:
- Запишіть це почуття;
- Обміркуйте й запишіть, в якій спосіб ви могли б його виявити.
Повчіться на прикладі інших
Можливо ви знаєте про існування книги під назвою «Псалтир» — це збірка віршів, гімнів та молитов звернених до Бога. Вона міститься в Біблії. В ній ви знайдете відкрите виявлення всіляких почуттів, які лише існують в світі. Прочитайте запропоновані нижче псалми й занотуйте, які почуття виявляють й виливають Богу автори псалмів: Псалом 22, Псалом 61, Псалом 66, Псалом 121.
Спробуйте визначити, що ви відчуваєте сьогодні? Зараз?
Напишіть самі й запропонуйте іншим членам сім’ї написати «лист Богу». Не вимагайте показувати ці листи одне одному, хіба що хтось захоче це зробити за власним бажанням.
Після того, як були написані особисті листи, можете написати Богу лист від всіє вашої родини, наприклад, за зразком наведеним нижче. Будьте відверті щодо своїх почуттів. Спочатку спільно подумайте, чим ви заповнюватиме пропуски й вже потім пишіть. Цей лист стане в нагоді для сімейної молитви. Всі члени родини можуть читати його хором або по черзі. Головна, передусім, не форма листа, а щирість у висловленні своїх почуттів.
Зразок «листа до Бога»
Господи, Ти для мене ... та мій ...
Ти напевно знаєш та розумієш всі мої почуття
Коли мені ...
Ти ...
Щоб я не вчинив, Ти все одно мене любиш!
Навіть коли я ...
Ти продовжуєш мене любити.
І коли я ...
Ти продовжуєш мене любити.
Дякую Тобі, Ісусе, за те, що Ти не полишаєш мене!
Коли я ...
Ти не полишаєш мене.
Коли я ...
Ти не полишаєш мене.
Господи, Ти для мене ... та мій ...
Ти розумієш всі мої почуття.
Автор: Лінда Сіблі, авторка серії книг «Дружня родина» й редактор журналу «Християнське виховання сьогодні».