Якщо задатись питанням: чи насправді я в курсі того, що відбувається в житті моїх дітей, якою буде чесна відповідь? Наскільки я добре орієнтуюсь в тому, що відбувається з ними в повсякденні, чиєму впливу вони підпадають, як вони пояснюють те що бачать та чують?
Сучасний світ не додає батькам впевненості. І це лише підкреслює важливість батьківської обізнаності щодо обставин повсякденного життя дитини. Розуміння не лише обставин, але й самої дитини, її слабких та сильних рис, інтересів, мрій, здобутків чи розчарувань, дозволяють нам не просто реагувати «навмання», а діяти в інтересах дитини усвідомлено, розуміючи, коли треба її захищати, а коли кидати виклик, коли треба глибше зануритись в ситуацію, а коли дати дитині більше простору й свободи.
Іноді нам хочеться аби діти розумілися на обставинах нашого дорослого життя, щоб усвідомлювали, якою ціною нам даються ті чи інші речі. Але вони ще не пройшли весь шлях, який пройдено нами. Ми вже були там, де вони лише роблять перші кроки. Тому варто саме нам, як відповідальним дорослим людям, зійти зі свого горизонту бачення подій до горизонту бачення повсякденного життя нашими дітьми. А для цього ініціатива має виходити від нас, бо саме ми знаємо на що варто звернути увагу, не задля контролю над дитиною, а для занурення в контекст її життєвих подій та інтересів.
На що варто звернути увагу батькові? Почніть з цих п’яти сфер...
Гра
Мабуть немає більш дитячої справи ніж гра, саме тому, вона має стати й «татовою справою». Чим молодші діти, тим ігрова взаємодія з ними є важливішою. Саме в ігрових веселощах ми природно зближуємось з дітьми, що своєю чергою є дуже корисним для розвитку малечі дошкільного віку бо гра є провідною діяльністю для їхнього віку. Позитивна гра допомагає дітям висловлювати свої думки та почуття, налагоджувати зв'язок з оточуючими, справлятися з проблемами та дізнаватися більше про світ: що таке особисті кордони, як вміти перемагати та як вміти програвати, які мої здібності, як поступатися, як лідирувати, як співпрацювати тощо.
Тож татові важливо зануритись в ігровий світ дитини й посунувши дорослий горизонт світосприйняття відкритись дитячій безпосередності, подиву, цікавості та завзятості.
Друзі
З ким товаришує ваша дитина? Як проведений з ними час відбивається на її настрої? Які позитивні чи негативні звички може перейняти дитина? Що саме приваблює вашого сина чи доньку в його/її друзях? Розуміння того, на які якості зважає дитина у своїх друзях, багато чого пояснить нам про неї. Відзначайте позитивні якості, які ваша дитина бачить у своїх друзях. Розуміння того, що саме приваблює дитину в її друзях, стане вам у пригоді для кращого з нею порозуміння та налагодження зв’язку. До того ж, хоч це й не має бути головним мотивом, ви з більшою ймовірністю помітите, якщо хтось з друзів матиме негативний на неї вплив.
Тож будьте залученим до шкільної та позашкільної діяльності вашого сина чи доньки. Намагайтесь запам’ятовувати імена друзів з ким вони проводять більшість свого часу. Заохочуйте їх до зближення з дітьми, які, як вам видається, мають схожі з ними цінності. По можливості запрошуйте їх приєднатись до ваших спільних сімейних розваг на вихідних.
Медіа
Наші батьки знали, яким телевізійним програмам ми віддаємо перевагу, бо зазвичай на всю сім’ю був лише один екран — телевізор. Так само наші татусі були в курсі наших музичних уподобань, бо мусили слухати наші улюблені гурти ввімкнені на повну гучність в наших кімнатах. Але зараз все відбувається по іншому: у кожного є власний «екран» та навушники, які діти можуть використовувати де б вони не знаходились.
Це постійно триваюча боротьба за те, щоб бути в курсі того, що дивляться, слухають та у що грають наші діти. Іноді бути «в контексті» вимагає просто попросити дитину послухати її улюблену музику, разом подивитися те, що їй до вподоби та зіграти з нею в її улюблену онлайн-гру. Або навіть сплатити за щось, в чому ми вбачаємо розумний вибір. Важливо пам’ятати заради чого ми це робимо:
- щоб дізнатися більше про них та їхній світ;
- зробити наше спілкування глибшим;
- допомагати дітям розвивати здатність критичного розрізнення між добрим та поганим в Інтернеті.
Школа
З першого по випускний клас дитина віддасть школі третину свого активного життя поза сном. Тож коли ми приділяємо увагу цій сфері, ми тим самим підтверджуємо, не словом а ділом, те, наскільки для нас є важливою їхня освіта. Залишаючись в такі спосіб «в контексті» їх повсякденних завдань, проблем, турбот та досягнень пов’язаних зі школою.
Відвідування шкільних зборів, участь на волонтерських засадах в роботі батьківського комітету, шкільних ярмарках та екскурсіях, не кажучи вже про допомогу з домашнім завданням, все це не має бути суто «маминою справою». Можливо раніше саме так і було. Тим приємніше спостерігати за тим, як це змінюється сьогодні, коли тати все більш активно беруть участь в шкільному житті своїх дітей.
Світогляд
Чим доросліші діти, тим більше сфера їхніх інтересів виходить за межі наших домівок. Друзі, екрани, Інтернет та школа справляють на них дедалі сильніший вплив. Іноді цей вплив стає більшим за наш. І це один з тих факторів, який ускладнює виконання ролі батька по відношенню до підлітка.
Тож не дивно, якщо підлітки повертаючись до дому транслюватимуть усілякі цікаві погляди та думки, які вони почули, прочитали або побачили де-інде. Існує велика ймовірність, що вони казатимуть щось, що повністю суперечитиме тому, що ви намагалися прищепити своїй дитині впродовж всього її життя. Це важкий а іноді дуже неприємний досвід нашого батьківства. Тому нам слід пам’ятати ці декілька принципів:
- На відміну від ранніх етапів виховання, взаємодія з підлітком передбачає не стільки контроль над дитиною, скільки вплив на неї. Підліток потребує батька з розвиненим самоконтролем, який здатен контролювати в першу чергу себе, а не дитину.
- Одна з нескладних та найкращих речей, яких варто дотримуватись у спілкуванні з підлітком — продовжувати слухати наших дітей, намагаючись їх зрозуміти. Дотримання практики відкритого спілкування може стати вагомими фактором для кращого зняття напруги та вирішення «конфліктних питань».
- Виховання, це «гра в довгу» — чим більше ви вкладаєтесь у стосунки з дитиною до настання її підліткового віку, тим більшою є ймовірність, що ваші молитви та сподівання щодо цінностей, які ви намагались їй прищепити, зростатимуть в її характері незважаючи на виклики дорослішання.
- Батьківство — спільна справа. Не залишайтесь на одинці з викликами виховання своїх дітей. Взаємодійте з дружиною: мати ваших дітей найкращий порадник для вас, а ви для неї, бо це ваші діти. Цікавтесь думкою шкільних вчителів та вихователів гуртків, прислухайтесь до порад інших татусів.
Бути батьком, не проста, але шляхетна справа. Й однозначно ваші діти варті того, щоб їхній тато став «батьком в контексті» їхнього життя!
А яким чином вдається залишатись «батьком в контексті» вам? Будемо вдячні за ваші приклади та поради у коментарях нижче.
За матеріалами: fathers.com